1. Холмс і Вотсон (друг і помічник детектива) згадують розкраті в минулому злочини. По суті, це вступ, що створює «детелтава
настрій і вводить читача в стан очікування.
2. Візіт клієнта, який повідомляє про таємничий злочин.
3. Ділова частина оповідання — розслідування: Шерлок Холмс збира
доказі й натяки.
4. Доктор Вотсон помилково тлумачить докази, виконуючи подвійну
функцію: повести читача хибним слідом і водночас підготувати підігрува
для подальшого «звеличення» детектива, який зуміє розкрити таємница
5. Розслідування на місці злочину. Злочинець. Докази на місці.
6. Офіційний снщик (його протиставлено Холмсу) презентут цом-
кову картину скоєння злочину.
7. Міркування Вотсона, який не розуміє, що до чого. Тим часом
Шерлок Холмс, приховуючи напружену роботу думки, палить або град
на скрипці, після чого пояснює всі зв'язки між окремими фактами, а
не робить остаточного висновку.
8. Розв'язка — здебільшого неочікувана.
9. Шерлок Холмс аналізує зібрані факти і робить остаточний вісноз:
У наведеній схемі відобразилася важлива особливість детектiзят
оповідань Конан Дойла. Поруч із Шерлоком Холмсом, який наприкінці
твору достеменно описує картину злочину, завжди знаходиться помічник
Вотсон, що має свою, помилкову, версію розвитку подій. Інколи до ціка
пари приєднується ще один персонаж — поліцейський. Він теж намага
ється тлумачити факти, але йде хибним шляхом. Так автор подає одні
й ті самі події з різних точок зору. 5
Чесність, мужність, відданість батьківщині — такими були головні
принципи життя Конан Дойла. Напевне, найкраще вдачу цього лицаря-
романтика характеризує напис, вирізьблений на його могильному
камені: «Вірний як сталь, прямий як клинок».
В одной деревне жил старик со старухой. Когда они поженились, у них уже было по дочке. Мачеха не любила старику девочку, заставляла ее работать, и ничем старухе нельзя было угодить. А девушка была добрая и трудолюбивая, но старуха ее все равно ненавиела. Старухиина же дочка была ленивая и глупая, но та дочке все прощала и работать не заставляла.
Решила мачеха совсем сжить падчерицу со свету. Заставила старика увезти падчерицу зимой в дремучий лес. Запряг старик лошадь, посадил свою дочь в сани и повез в лес, где и оставил девочку под сосной.
Сидит девочка на снегу, замерзает. Подошел к ней Морозко, дунул на нее холодом и спросил: «Тепло ли тебе, девица, тепло ли тебе, красная?». Девочка была вежливая, поэтому ответила: «Тепло, Морозушко, тепло, батюшка», хоть и замерзла вся. Морозко три раза дул на падчерицу, а она все терпела и отвечала, что ей тепло. Сжалился Морозко над ней, укутал собольей шубой, дал ей богатые подарки.
А мачеха думает, что падчерица погибла. Послала она старика в лес мертвую дочь забрать. Старик поехал в лес и привез дочь в шубе соболиной и с сундуком драгоценностей.
Наутро отправила старуха свою дочку на то же место в лесу - и ей подарков захотелось. Мачехина дочка была невежливая, нагрубила Морозко и не только не получила подарков, но и замерзла насмерть. Когда узнала об этом злая и жадная старуха, стала выть-голосить, да поздно было.