1. Прочитайте рассказ «Лапти» и ответьте на во Где и когда происходят события, описанные в этом рассказе?
3. Почему Нефед пошёл в такую погоду за лаптями? Ведь его никто не заставлял и даже не об этом?
4. Кем приходился Нефед больному мальчику? Кем был Нефед?
5. Как Нефед собирался сделать обычные лапти красными?
6. Почему автор назвал рассказ Лапти”, а не “Красные лапти”?
7. Какую роль в рассказе играет красный цвет?
8. Почему Бунин ничего не говорит о дальнейшей судьбе мальчика?
9. Как вы думаете, что случиться с мальчиком дальше, выздоровеет он или умрёт?
10. Что хотел сказать автор этим рассказом? Какую мысль донести до читателя?
11. Был ли подвиг Нефеда напрасным?
1.) Я считаю, смысл эпиграфа заключается в том, что люди в то время, сражались, действительно за родину, были патриотами... для них было важно свою землю, свой родной край..
2.) Тяжелые военные будни, где сама война преразвенна к тяжкому труду, дружба, доказанная кровью, долгожданная победа,любовь к родине память о пережитом,память о погибших
а.) Теркин, является воплощением русского национального характера! Не отделим от народа.
б.) Муж приехал с войны, жена оказалась ему не верна, он сел в поезд и уехал, и увидел как за поездом бегут его дети, ну да, они ведь не в чем не виноваты, они искренне ждали папу с войны, так вот, рассказ этот не только о возвращении с войны, но и о возвращении мужа к жене и своим детям, не смотря на всю боль,он возвращается в семью, потому что там его дети.
а вот с 3-ем пунктом не могу сообразить
Шекспірівський Гамлет належить до так званих «вічних» образів, як відділяються від твору, що їх породив, та починають жити своїм життям у творах інших часів і народів.
Спадкоємець датської корони Гамлет вирушає на навчання до Віттенберзького університету й там перебуває в непідходящому оточенні, до того ж його найближчим другом стає нетитулована особа. Принц дуже любить мистецтво, театр, сам пише вірші. Дізнавшись про смерть батька, молодик приїхав додому до Ельсинора, де він побачив, що й матері в нього, здається, більше немає… Підозріла смерть короля, батька Гамлета, ганебне раптове заміжжя овдовілої королеви Гертруди… Язик не повертається назвати її матір’ю! Зустріч із привидом знімає заволоку таємниці з королівської смерти, тож винуватець названий. Молодик вирішує передусім перевірити, чи не був привид просто галюцінацією. Із цієї миті й починається народження «вічного образу»: перевірка приводить принця до страшних відкриттів, що дорогі йому люди зрадили його (мати, кохана Офелія, Полоній, Лаерт, також Розенкранц і Гільденстерн, з якими він навчався в університеті).
Гамлет цілком може ухвалити миттєве рішення та виконати його. Так помирає Полоній; вирішується доля Розенкранца та Гілденстерна; рвуться всі зв’язки з Офелією, шкода, що вона виявилася такою слабкодухою.
Коли Гамлет бачить дядька, його рука тягнеться до шпаги, але хіба «мишоловка» влаштовувалася тільки для Клавдія? Найгірше те, що, крім Гораціо, принцеві нема на кого покластися; бо датчани не зрозуміють його, хоч і люблять; їм ближчий Лаерт, якого вони супроводжують до замку. Тому вбити Клавдія – означає стати таким самим, як він, а для молодика немає нічого ганебнішого за це. Він пустить у хід рапіру після того, як мати вип’є отруту, після зізнань Лаерта, перед своєю неминучою смертю. Його понесуть, як воїна, чотири капітани, а Фортінбрас знає сенс у хоробрости та боягузтві.
Цей образ настільки суперечливий і незвичайний, що люди, розмовляючи про Гамлета, будуть говорити самі про себе. Вічно.