1. Захисником стародавній звичаїв і традицій у романі В.Скотта «Айвенго» виступає: а) король Річард; б) Ательстан; в) Седрік Сакс; г) йомен Локслі. 2. Чорний Лицар – це: а) лісовий розбійник Робін Гуд; б) найбагатший і найвпливовіший із норманських завойовників; в) король Річард Левове Серце; г) претендент на руку й серце Ровени.
3. Іван із повісті В. Бикова »Альпійська балада» утік із полону, коли: а) на завод налетіли бомбардувальники; б) робітники підірвали нерозірвану бомбу; в) полонених вивели на вирубку лісу; г) полонених переводили з одного табору в інший.
4. Іван не врятувався від переслідувачів, бо: а) його тяжко поранили й він не міг рухатися; б) захищав Джулію і не мав сили стрибнути в прірву; в) вирішив повернутися на завод і продовжити підпільну боротьбу; г) своєю загибеллю хотів висловити усе своє презирство до ворогів.
5. Хто і за яких обставин казав:»Залишайся на місці, гордий лицарю, або підійди, якщо хочеш. Але один крок вперед – і я кинуся вниз»? (В. Скотт. «Айвенго»)
6. Звідки Іван взяв хліб? Із ким він мусив ділитися хлібом? (В.Биков. «Альпійська балада»)
7. Укажи послідовність подій у романі В. Скотта «Айвенго»
1. Смерть Бріана де Буагільбера.
2. Локслі пострілом розчахнув гілку.
3. Ровена благає Моріса де Брасі врятувати Айвенго.
4. Ульріка підпалила замок Фрон де Бефа.
5. Айвенго вирушає в дорогу, щоб рятувати Ребеку. Зразок відповіді: 4, 2, 1, 5, 3.
8. Укажи відповідність між вчинком та персонажем у повісті В. Бикова «Альпійська балада»
1. Забрав у старого австрійця шкіряну куртку. 2. Йшов слідом за Іваном і Джулією. 3. Помер від тяжкої праці. 4. Співпрацював з фашистами. 5. Наказав вичистити свої черевики.
А – божевільний німець – утікач; Б – батько Джулії; В – Іван; Г – Зандлер; Д – батько Івана.
Зразок відповіді: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В, 5 – Д.
Надеюсь, я так поняла что нужно сделать...
В отличие от ранних рассказов, в центре которых была судьба или отдельный эпизод биографии героя, рассказ "Век живи - век люби" отличаеся исповедальностью, вниманием к тончайшим и таинственным движениям души, которая мечется в поиске гармонии с собой, миром, Вселенной. По очень точному наблюдению критики, — «новый уровень общения людей: здесь душа с душою говорит» . Если в повестях Распутина душа высока в своей трагедии, но одинока, то в рассказах она распахнута навстречу миру, природе. Эта устремленность вовне душ героев обуславливает их обогащение неведомыми ранее чувствами. Любовь к добру — вот что привлекает в героях распутинских рассказов. Все они стремятся обрести внутреннюю гармонию, быть в ладу с собою, с людьми, с природой. Может быть, это происходит еще и потому, что энергия доброты, излучаемая взрослыми, жадно воспринимается детьми и затем приносит в их душах щедрые дары. В одном из лучших рассказов Распутина «Век живи — век люби» пятнадцатилетний Саня как раз и является носителем такого изначального заряда добра, уже требующего своей реализации. Это добро воплощено в стремлении к любви, ибо в ней — вся сила, держащая этот мир, не дающая ему пропасть; в ней — вся сущность человека: для того он и явлен миру, чтобы отблагодарить, согреть его своею любовью. Иначе, зачем человек в прекрасном мире — не для себя же только одного рожден он на свет?!
ПРОСТИ, НЕ СМОГЛА СДЕЛАТЬ МЕНЬШЕ