3. Події в повісті «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького в основному відбуваються у
А Києві
Б Біївцях
В Семигорах
4. Батьками Мотрі, Карпової дружини, були
А багаті Довбиші
Б убогі Балаші
В сварливі Кайдаші
5. Назвіть невісток Кайдашів із повісті «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького
А Палажка і Параска
Б Мотря і Мелашка
В Маруся Кайдашиха й Галя, сестра Василя Пороха
6. Співавтором Панаса Мирного в написанні роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був
А Іван Нечуй-Левицький
Б Іван Франко
В Іван Білик
7. У дитинстві Чіпка товаришував з
А Петром Пацюком
Б Грицьком Чупруненком
В Тимофієм Лушнею
8. Не був панським байстрюком
А Грицько Чупруненко
Б Іван Вареник
В Чіпка Варениченко
9. Не мав кровних зв'язків із родиною Тобілевичів
А Микола Лисенко
Б Микола Садовський
В Панас Саксаганський
10. Борис Грінченко творчо співпрацював із відомим педагогом
А Ісмаїлом Гаспринським
Б Христиною Алчевською
В Марією Загірньою
Отже, уявили, що ми знаходимося з вами у Квітковому містечку ботанічного саду. Я хочу вас познайомити ще з одним жителем цього містечка. Але він дуже сором'язливий. Вчора я милувалася квітами у Квітковому, містечку. Раптом чую:
«Чому ж мене ніхто не помітив, адже я такий гарний». Я пішла на той голосок, і побачила... Та не скажу, кого. Я вирішила поділитися з вами моєю дивинкою. Але пам'ятайте, дивинку мою побачить особливо Тож тихенько по двоє ідіть за мною.
Хто побачив і відгадав мою дивинку? А ще хто?
Так, діти, мене дуже схвилювали ось ці ніжні квітки, які нагадують добрі оченята, чи блакитні озерця. А чи знаєте ви, як звуться ці квітки?
Объяснение:
В этих двух рассказах Шукшиным поднимается
излюбленная проблема -
отношение между городскими и сельскими жителями
Глеб капустин, деревенский житель и кандидат
наук из города Журавлев.
Один парит где-то в небесах, олицетворяя общественную элиту,
а Капустин так и не смог выйти за пределы собственного огорода).
"Все ли в деревне хорошо, на мой взгляд, или не все хорошо",-
так определял замысел своего рассказа "Срезал" сам В. Шукшин
Чудики Шукшина не знают за что борются, не понимают
своей чудности, но продолжают вести борьбу.
Борьба эта порой смешна, но в неумении выразить себя,
во внешне смешном бунте простого человека
Шукшин видел духовное содержание, искаженное
бессмысленной действительностью и отсутствием культуры,
отчаяние людей
не умеющих противостоять житейской злобе, агрессивности.
Василий Егорович Князев-чудик, которому уже исполнилось 39 лет,
но он по-детски наивен и честен.
Чудик подмечает, что «в деревне люди лучше, незаносистее».
Он приводит в пример своих односельчан, ставших Героем
Советского Союза и кавалером Славы трёх степеней.
Чудик ценит свою деревенскую жизнь, даже воздух,
не собирается менять её на городскую.
Другая важная проблема рассказа – семейные отношения,
которые могут строиться на любви и доверии или на
взаимном недовольстве (семья брата).
В рассказе поднимается проблема взаимоотношений
чудака с детским взглядом на жизнь, живущего сердцем,
и людей, которыми движет разумный прагматизм.
Рассказ состоит из трёх частей.
В первой герою приходит в голову мысль проведать брата.
Вторая часть – собственно путешествие
(автобус – поезд – самолёт – дом брата).
Третья часть – решение вернуться домой и само возвращение.
Герой испытывает огромное счастье от того, что приезжает
в привычную среду, где он чувствует себя не чудиком,
а полезным и нужным человеком, умеющим трудиться:
он перекрыл в доме крышу и построил веранду, работает
в деревне киномехаником.