3. Рассмотри иллюстрации к произведению, по- Думай, соответствуют ли они твоим представ- Дай письменный развёрнутый ответ. о событиях, описанных В сказке. лениям
ответ: Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість "Захар Беркут", створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим — молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не може пристати на таку умову — ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що "життя в неволі нічого не варте, краще смерть", проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім'ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас
Какие художественные приемы автору воссоздать напряжение, царящее на высотке?
Шолохов характеризует минуты, предшествующие бою, как исполненные огромного внутреннего напряжения. Он передает внутреннее состояние бойца: учащенное и глухое биение сердца, передающее сосущую тоску и одиночество, несмотря на то, что он не один. Это описание общего для всех и в то же время глубоко личного внутреннего состояния приводит к философским размышлениям об ощущениях человека перед лицом смерти, которое образно описано бойцом Лопахиным. Оно сравнивается с биением сердца перед свиданием влюбленного, независимо от того, состоится ли оно. Прием сравнения выходит здесь на первый план и художественному изображению писателем напряженнейшего момента ожидания боя. Мотив бьющегося сердца постоянно присутствует в этом тексте. Среди сравнений щих изображению картины ожидания боя, выделяется сравнение, носящее метафорический оттенок, — «длинным серым шлейфом потянулась пыль». Стоит также обратить внимание на эпитеты «томительный» применительно к слову ожидание, «низко повисший над землей гром».
ответ: Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість "Захар Беркут", створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим — молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не може пристати на таку умову — ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що "життя в неволі нічого не варте, краще смерть", проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім'ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас
Какие художественные приемы автору воссоздать напряжение, царящее на высотке?
Шолохов характеризует минуты, предшествующие бою, как исполненные огромного внутреннего напряжения. Он передает внутреннее состояние бойца: учащенное и глухое биение сердца, передающее сосущую тоску и одиночество, несмотря на то, что он не один. Это описание общего для всех и в то же время глубоко личного внутреннего состояния приводит к философским размышлениям об ощущениях человека перед лицом смерти, которое образно описано бойцом Лопахиным. Оно сравнивается с биением сердца перед свиданием влюбленного, независимо от того, состоится ли оно. Прием сравнения выходит здесь на первый план и художественному изображению писателем напряженнейшего момента ожидания боя. Мотив бьющегося сердца постоянно присутствует в этом тексте. Среди сравнений щих изображению картины ожидания боя, выделяется сравнение, носящее метафорический оттенок, — «длинным серым шлейфом потянулась пыль». Стоит также обратить внимание на эпитеты «томительный» применительно к слову ожидание, «низко повисший над землей гром».