5 класс. Родная (русская) литература. Донская казачья сказка «Танюша и мачеха» Цели: 1. Обучать выразительному чтению, пересказу текста; знать особенности донского фольклора, находить сходство и различие с фольклором русского народа. 2. Воспитывать у учеников художественную наблюдательность, чувство доброты, сопереживания, любовь к родному краю. 3.Развивать творческое и репродуктивное воображение, стремление к общению с книгой. Наглядность: рисунки уч-ся Ход урока. Слайд 1. 1. Вступительное слово учителя: Сегодня я приглашаю вас в небольшое путешествие в казачий мир. Край Донской, край поэтических преданий, край песенный и сказочный, (Слайд 2) земля мужественных и в то же время очень добрых людей. Об обычаях, привычках, жизненном укладе донских казаков мы узнаем из разных источников. (Слайд 3) - Послушайте один отрывок и скажите, что за текст я вам предложила: «Жили-были в одной донской станице казак Агафон и казачок Федор. У Агафона и в будни всё со стола валится, от хлеба ломятся закрома, лошадей столько, что не помещается во дворе. А у Федора и в праздник не всегда найдется краюшка хлеба, ни амбаров, ни закромов не бывало, а лошадей - в одном кармане блоха на аркане, а в другом - черный таракан на цепи. Так-то вот они и жили-поживали». - Что это такое вы услышали? (сказка «Бочонок и бочка») Слайд 4. -Сегодня на уроке мы познакомимся со сказкой, записанной на Дону в наше время. Называется она «Танюша и мачеха». Слайд 5.Давным-давно, почти 500 лет назад, донская земля стала приютом и второй родиной многим бедным и обездоленным людям. Они бежали сюда от крепостной неволи и становились казаками. Здесь селились люди разных национальностей, но больше всего было русских людей. Они приносили с собой русские привычки и обычаи, свой уклад жизни, свои песни и сказки. Но на Дону были другие условия жизни, была другая природа. Поэтому со временем они и песни стали петь по-новому, и сказки сказывать по-иному. За несколько столетий, пока эти сказки ходили среди казаков, они заметно изменились
Перші сторінки оповідання оповідають про те, що в родині багатих українських поміщиків народився хлопчик. З часом дивний вираз обличчя маленького Петрику, штовхає його мати на думку, що дитина сліпий. Лікар підтверджує її здогадки і констатує, що хлопчик ніколи не зможе бачити.Це повністю змінює життя матері, вона починає безперервно піклуватися про своє нещасний сина і дарувати йому максимальну кількість материнської любові. У матері Петра є рідний брат — Максим Яценко, хоробрий чоловік, якого ще з раннього дитинства тягнуло на безрозсудні подвиги.Він втік до Італії, щоб взяти участь у протистояння з австрійцями у складі загону Гарібальді. У бій він втрачає ногу і змушений повернутися назад на батьківщину. Максим робить зауваження своїй сестрі, що вона не зможе шляхом безмежної турботи про Петрику, виховати в ньому справжнього чоловіка і сам бере на себе цю місію.Петрику ріс дуже вразливим хлопчиком: його лякали звуки природи, він не міг впоратися з великою кількістю емоцій від різних шумів і часто втрачав почуття від них. Дуже часто маленький Петрику заходить до стайні, щоб послухати як старий конюх йохим грає на своїй дудці.Ця музика захоплює Петю, духовно насичує і заворожує його. Побачивши це, Максим просить конюха співати сліпому хлопчикові народні пісні, що ще більше підкорює серце незрячого. Єдиним другом Петрику була дівчинка Евеліна, дочка сусідського поміщика.Разом хлопці росли, а вступивши в юнацтво, відчули справжні почуття один до одного. Евеліна, душа якої переповнена любов’ю і жалістю до Петра, приймає тверде рішення стати його дружиною, щоб все життя бути поруч з коханою людиною.Істинна сліпота і духовне прозріння
До того часу, Максим навчив грати Петра на фортепіано. Мелодія, яку він грав, заворожувала всіх слухачів: сліпий хлопчик вмів матеріально відчувати всі звуки, вони допомагали йому бачити навколишній світ без зору.Це дало можливість Петру усвідомити, що, незважаючи на свої фізичні обмеження, він може стати корисним суспільству. Щоб прищепити племіннику почуття життєвої боротьби, дядько Максим везе його на паломництво в монастир, де знайомить головного героя з такими ж сліпими юнаками як він.Єгорій і Роман втратили зір по різному: один, подібно Петру, народився незрячим, другий осліп у 8 років. На відміну від Романа, Єгорій був озлоблений на весь світ він заздрить своєму другові, що він бачив навколишню природу, себе, і обличчя своєї матері.Роман же лагідний і ласкавий, він намагається до Петру, пояснюючи різницю в кольорах, описуючи ті чи інші предмети. Через кілька років, Петро стає відомим музикантом, публіка захоплюється його талантом.На одному з концертів Петра, Максим, почувши народні мелодії на його виконання, розуміє, що саме в до становлення сліпого племінника і був головний сенс його життя.
Как то не по далеку жил братец Кролик,(можешь добавить его характеристику,к примеру его рост,черты характеры и т.д) его друзья часто заходили к нему домой (тоже можешь описать их), после ты можешь написать что они там делали.(Рассказывали друг другу страшилки,сказки,пили чай и т.д) После можешь описать ситуацию,которая будет главная в сказке,конец сказки должен быть добрым так как эта сказка,и можешь в своем сочинение добавлять больше метафор или олицетворения, "число три"
Как план,думаю чем то