60 !
ответить на вопросы для обсуждения главы «фаталист»:
1) каково отношение к предопределенности в судьбе у вулича? у печорина? у автора? у кого из них оно неоднозначно и почему?
2) зачем лермонтов вводит в повествование мысль о том, что печорин чувствовал скорую гибель вулича?
3) ищет ли вулич смерти?
4) ищет ли смерти печорин? почему?
5) как печорина характеризует его желание испытать судьбу?
7) какие черты его личности проявляются в сцене захвата пьяного казака?
8) к кому из героев относится название главы? какой художественный смысл при этом выявляется?
9) докажите, что глава «фаталист» — это философское произведение.

Портрет героя: «Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й плямах від хімічних препаратів».Вигляд рук: «рука вся поцяткована такими ж шматочками пластиру і вкрита плямами від міцних кислот».Про професію: «…Я – детектив-консультант».Захоплення: «Вміння грати на скрипці», «вправний фехтувальник, боксер і шпажист», «Він уже багато років дотримувався системи робити короткі виписки з газетних заміток, що стосувались людей і подій, тож важко було знайти особу чи факт, про які він не міг би негайно дати якихось відомостей», «його захопленням була хімія», опера.Риси характеру: «Холмс, безперечно, був не з тих, з ким важко жити поряд. Він різко вирізнявся спокійним характером і сталістю в звичках», «Його енергія не мала меж», повага до старих(місіс Хадсон), дружба (лікар Вотсон).Сміх: «…Я взагалі не чув, щоб він сміявся часто, і завжди його сміх віщував комусь лихо…».Чесність: «…поряд з успіхами обов’язково повинні занотувати й оцю мою невдачу».Інші деталі: «…Шерлок Холмс мав дивовижну здатність за бажанням відволікатися від думок, що обсідали його», «…він примудрився не зрадити властиву йому котячу пристрасть до охайності», «…одним із недоліків Шерлока Холмса, якщо це справді можна назвати недоліком, було те, що він майже ніколи і ні з ким не ділився до кінця своїми планами доти, доки цілком їх не здійснював», «йому була властива нелюбов до всякої гласності», «Його похмурій і не схильній до марнославства натурі були неприємні галасливі похвали…».Вміння зрозуміти людину: «… Я ніколи не кохав, Вотсоне, але якби мою кохану спіткала така смерть, я, можливо, діяв би так само…».

Поет зима — аукает,
Мохнатый лес баюкает
Стозвоном сосняка.
Кругом с тоской глубокою
Плывут в страну далекую
Седые облака.

А по двору метелица
Ковром шелковым стелется,
Но больно холодна.
Воробышки игривые,
Как детки сиротливые,
Прижались у окна.

Озябли пташки малые,
Голодные, усталые,
И жмутся поплотней.
А вьюга с ревом бешеным
Стучит по ставням свешенным
И злится все сильней.

И дремлют пташки нежные
Под эти вихри снежные
У мерзлого окна.
И снится им прекрасная,
В улыбках солнца ясная
Красавица весна.

              С.Есенин.

     В стихотворении четко видно обозначение только одного цвета: серовато-белого - "седые облака". Но много ли красок зимой, да еще в метель? 

     Тем не менее, картина вполне ясная. "мохнатый лес" это белый снег на ветках придал ему такую пушистость, тем более, что лес - "сосняк". Это сразу вносит в изобразительную палитру темные охряные и сизо-зеленые тона. 

      Метель разыгрывается, у села она уже бушует. Снежный покров не ровный, одинаково белый, а подобен встряхиваемому шелковому ковру, т.е. белый, но с переливами и тенями.

      "Мерзлое окно" - оно же на просвет серое, с голубоватыми ледяными разводами!

       А противопоставление  настоящей зимы и будущей весны рождает представление о желтом "солнечном" цвете, рождающим целый спектр, если смотреть на солнце вприщур.