2. Вони ставилися до худоби, як до священних тварин.
3. Він знайшов її на березі річки мертвою. Він покинув ті місця та кудись пішов на 6 років.
4. Тому що треба було продовжувати якось жити та ,,ґаздувати". Він майже завжди проводив час з худобою. Пас її та пів пісні.
5. Кликати ворожі сили та молитися богу. Дути треба було, щоб ніяка інша душа не сіла туди.
6. Тому, що все може помінятися коли завгодно. Сьогодні вони щасливі а завтра - ні. Їй завадив Юра, який наблюдав за нею.
7. Він боровся з хмарою, щоб та випустила град. Вона все це бачила ще здавна, бо побігла у ліс подивитись на корів з-за свого віщого сна.
8. Бо бачив, як щаслива Палагна з Юрою, та згадував Марічку.
9. Тому, що йому привиділося, що це Марічка його кличе. Як красиві молоді дівчата.
10. Танцювали. Тому, що він розумів, що це нявка і не хотів йти за нею, хотів щоб Чугайстер його захищав.
11. Всі раптом почали веселитися.
12. Я гадаю, що в цій назві немає нічого загадкового. Нам просто розповідають про події того часу, такого часу про який майже всі забули.
P.S. Егор я не знаток и написал все, как знаю, так что все же что-то может быть не так, но многое, я гарантирую, что правильно. В любом случае полагайся только на себя. Удачи)
Тема поэта и поэзии актуальна всегда Поднималась она М.Ю. Лермонтовым во многих произведениях, в частности в стихотворениях " Поэт и " Пророк ".
Лермонтов считает деятельность стихотворца( стихотворение " Поэт") ответственной, служащей во благо людям. Поэт в одноименном шедевре сравнивается с острым кинжалом. Очень давно это оружие было полезно в сражении. Со временем превратилось в безделушку. Красивую, блестящую, из золота, но никому не нужную. Так и строчки когда-то " носились над толпой", вызывая чувство уважения, почитания, звучали "как колокол на башне вечевой во дни торжеств и бед народных ". Это было время подъема декабристского движения, надежд на улучшение положения крестьян, на Конституцию. Тогда лирик был един с людьми, и они друг друга понимали.
Но в тридцатые годы наступила реакция Его поколению не нужно искусство, а нужен лишь маскарад Стихотворение завершается призывом к творцу пробудиться и вновь сказать свое решающее слово, похожее на кинжал.
Мысль об особой роли поэта звучит и в стихотворении " Пророк". Лирический герой живет в условиях, когда попирается достоинство, не существуют правила морали. Он не нужен такому обществу, в него кидают камни, гонят отовсюду, поселяя из города в пустыню, высказывают свое презрение. Только с природой он дружен, только ей он доверяет. А проповедь и исповедь вызывает злобу, неприятие.
Назначение поэта - вдохновлять для полезных дел, быть носителем " мыслей благородных", невзирая на его собственные горести и трагедию непонимания.
1. Тому, що Іван мусив йти найматися у полонину.
2. Вони ставилися до худоби, як до священних тварин.
3. Він знайшов її на березі річки мертвою. Він покинув ті місця та кудись пішов на 6 років.
4. Тому що треба було продовжувати якось жити та ,,ґаздувати". Він майже завжди проводив час з худобою. Пас її та пів пісні.
5. Кликати ворожі сили та молитися богу. Дути треба було, щоб ніяка інша душа не сіла туди.
6. Тому, що все може помінятися коли завгодно. Сьогодні вони щасливі а завтра - ні. Їй завадив Юра, який наблюдав за нею.
7. Він боровся з хмарою, щоб та випустила град. Вона все це бачила ще здавна, бо побігла у ліс подивитись на корів з-за свого віщого сна.
8. Бо бачив, як щаслива Палагна з Юрою, та згадував Марічку.
9. Тому, що йому привиділося, що це Марічка його кличе. Як красиві молоді дівчата.
10. Танцювали. Тому, що він розумів, що це нявка і не хотів йти за нею, хотів щоб Чугайстер його захищав.
11. Всі раптом почали веселитися.
12. Я гадаю, що в цій назві немає нічого загадкового. Нам просто розповідають про події того часу, такого часу про який майже всі забули.
P.S. Егор я не знаток и написал все, как знаю, так что все же что-то может быть не так, но многое, я гарантирую, что правильно. В любом случае полагайся только на себя. Удачи)
Тема поэта и поэзии актуальна всегда Поднималась она М.Ю. Лермонтовым во многих произведениях, в частности в стихотворениях " Поэт и " Пророк ".
Лермонтов считает деятельность стихотворца( стихотворение " Поэт") ответственной, служащей во благо людям. Поэт в одноименном шедевре сравнивается с острым кинжалом. Очень давно это оружие было полезно в сражении. Со временем превратилось в безделушку. Красивую, блестящую, из золота, но никому не нужную. Так и строчки когда-то " носились над толпой", вызывая чувство уважения, почитания, звучали "как колокол на башне вечевой во дни торжеств и бед народных ". Это было время подъема декабристского движения, надежд на улучшение положения крестьян, на Конституцию. Тогда лирик был един с людьми, и они друг друга понимали.
Но в тридцатые годы наступила реакция Его поколению не нужно искусство, а нужен лишь маскарад Стихотворение завершается призывом к творцу пробудиться и вновь сказать свое решающее слово, похожее на кинжал.
Мысль об особой роли поэта звучит и в стихотворении " Пророк". Лирический герой живет в условиях, когда попирается достоинство, не существуют правила морали. Он не нужен такому обществу, в него кидают камни, гонят отовсюду, поселяя из города в пустыню, высказывают свое презрение. Только с природой он дружен, только ей он доверяет. А проповедь и исповедь вызывает злобу, неприятие.
Назначение поэта - вдохновлять для полезных дел, быть носителем " мыслей благородных", невзирая на его собственные горести и трагедию непонимания.
Объяснение: