«Актуальність роману Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» сьогодні
Я переконана, що Інтернет, який відкрив перед нами багато нових можливостей, ніколи не витіснить із нашого життя книжок та реального спілкування.
Чому я так думаю? Тому що людина прагне до справжнього: щирих емоцій, які вона може гати й переживати, до відчутних дотиків, до предметів, які вона зможе не лише бачити, ай мати у своєму користуванні.
Як приклад пропоную розглянути твір Рэя Брэдбери «451 градус за Фаренгейтом» розкриває гостросоціальну проблематику життя суспільства, яке не втрачає своєї актуальності упродовж багатьох років. Центральна тема роману - роль книги в житті людини. Письменник без оздоб демонструє суспільство масового споживання, що втратило здатність самостійно, мислити, аналізувати те, що відбувається і робити власні висновки. У своєму романі автор піднімає такі проблеми маніпулювання суспільством за до ЗМІ, надмірній захопленості технічним прогресом, заміни моральних цінностей споживчими.
До того ж книжки, театри, телебачення, Інтернет відтворюють дійсність по-різному, є неоднаковими засобами впливу на людину. Це різні речі, які можуть доповнювати одна одну, але не замінити повністю. Суспільством, що інтелектуально деградувало, набагато легше маніпулювати, і це прекрасно відомо чинному уряду. Джерелом інформації служить ЗМІ і телебачення, яке поволі отупляє населення, підносячи усі новини в потрібному ракурсі. Основна думка твору - світле майбутнє людства неможливе без досвіду минулих поколінь, поміщених в найважливіші джерела знань і життєвого досвіду - книги. Вибираючи між ними і розважальними шоу на користь останніх, люди прирікають себе на неминучу деградацію.
Отже, своїм твором Брэберi хоче донести просту думку - у суспільства, в якому не читаються книги, немає майбутнього.
...Неповторимой, счастливой и радостной была предвоенная весна для фельдшера Саши Трояновой и студента Петра Шапетовича.
Они стали мужем и женой. А потом Петро ушел в Красную Армию, а Саша с грудным ребенком вынуждена была остаться на оккупированной врагом территории.
В повестях "Ночные зарницы", "Огонь и снег", "Поиски встречи" автор развертывает картины всенародной борьбы с гитлеровцами на фронте и в тылу врага. А в повести "Мост" мы встречаемся с героями книги уже в первую мирную весну.
Автор рисует мужество и красоту советских юношей и девушек, показывает богатство их духовного мира, святость дружбы, верность в любви.
В 1968 году книги И.Шамякина, "Тревожное счастье" и "Сердце на ладони" были отмечены Государственной премией Белорусской ССР. Обо всём этом и не только в книге Тревожное счастье (Иван Шамякин)
«Актуальність роману Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» сьогодні
Я переконана, що Інтернет, який відкрив перед нами багато нових можливостей, ніколи не витіснить із нашого життя книжок та реального спілкування.
Чому я так думаю? Тому що людина прагне до справжнього: щирих емоцій, які вона може гати й переживати, до відчутних дотиків, до предметів, які вона зможе не лише бачити, ай мати у своєму користуванні.
Як приклад пропоную розглянути твір Рэя Брэдбери «451 градус за Фаренгейтом» розкриває гостросоціальну проблематику життя суспільства, яке не втрачає своєї актуальності упродовж багатьох років. Центральна тема роману - роль книги в житті людини. Письменник без оздоб демонструє суспільство масового споживання, що втратило здатність самостійно, мислити, аналізувати те, що відбувається і робити власні висновки. У своєму романі автор піднімає такі проблеми маніпулювання суспільством за до ЗМІ, надмірній захопленості технічним прогресом, заміни моральних цінностей споживчими.
До того ж книжки, театри, телебачення, Інтернет відтворюють дійсність по-різному, є неоднаковими засобами впливу на людину. Це різні речі, які можуть доповнювати одна одну, але не замінити повністю. Суспільством, що інтелектуально деградувало, набагато легше маніпулювати, і це прекрасно відомо чинному уряду. Джерелом інформації служить ЗМІ і телебачення, яке поволі отупляє населення, підносячи усі новини в потрібному ракурсі. Основна думка твору - світле майбутнє людства неможливе без досвіду минулих поколінь, поміщених в найважливіші джерела знань і життєвого досвіду - книги. Вибираючи між ними і розважальними шоу на користь останніх, люди прирікають себе на неминучу деградацію.
Отже, своїм твором Брэберi хоче донести просту думку - у суспільства, в якому не читаються книги, немає майбутнього.
Объяснение:
...Неповторимой, счастливой и радостной была предвоенная весна для фельдшера Саши Трояновой и студента Петра Шапетовича.
Они стали мужем и женой. А потом Петро ушел в Красную Армию, а Саша с грудным ребенком вынуждена была остаться на оккупированной врагом территории.
В повестях "Ночные зарницы", "Огонь и снег", "Поиски встречи" автор развертывает картины всенародной борьбы с гитлеровцами на фронте и в тылу врага. А в повести "Мост" мы встречаемся с героями книги уже в первую мирную весну.
Автор рисует мужество и красоту советских юношей и девушек, показывает богатство их духовного мира, святость дружбы, верность в любви.
В 1968 году книги И.Шамякина, "Тревожное счастье" и "Сердце на ладони" были отмечены Государственной премией Белорусской ССР. Обо всём этом и не только в книге Тревожное счастье (Иван Шамякин)