Фантастика Фантастика – (з грецької – здатність уявляти б художнього творення, в основі якого лежить нереальне, уявне, чарівне, надприродне 2) різновид художньої літератури, твори, які описують події нереальні, насправді неіснуючі Джерела фантастики Фантастика виникла ще в античні часи, джерела її в фольклорі, в міфах. Давньогрецький філософ Лукіан («Правдива історія») писав про дзеркало, в якому видно всі міста і народи (телевізор); йому належить і опис одної з галактичних воєн. Продовження розвитку фантастичної літератури можна знайти у готичних романах. Фантастика як жанр літератури Фантастика — це особливий, своєрідний жанр літератури, який спонукає людей замислюватися над життям, його перспективами, реаліями і цілями. Фантастика як жанр літератури Засновники фантастичної літератури: Едгар Аллан По (1809-1849), Жуль Верн (1838-1905), Герберт Веллс (1866-1946) Наукова фантастика Фентезі наукове передбачення майбутнього+ дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки твори з казковими, магічними чи міфологічними мотивами (Дж.Р.Р.Толкін «Володар перснів», «Гобіт», Дж.К.Роулінг Серія книжок про Гаррі Поттера, Льюїс Клайв «Хроніки Нарнії», Діана Джонс «Мандрівний замок Хаула», Корнелія Функе «Чорнильне серце») Соціальна фантастика Утопія Антиутопія суспільні проблеми (людина у суспільстві майбутнього) майбутнє безтурботне, ідеальне майбутнє темне, страшне, загрозливе Зарубіжні письменники-фантасти: Карел Чапек, Айзек Азімов, Рей Бредбері, Олександр Беляєв, Аркадій і Борис Стругацькі, Кліфорд.Саймак, Станіслав Лем, Роджер Желязни, Олдос Гакслі, Джордж Орвелл, П'єр Буль Українські письменники-фантасти: О. Бердник, Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді (Д.Е.Громов і О.С.Ладижевський) Особливість фантастичної літератури: створення дивного і незвичайного світу, в який людина в буденному житті потрапити не може. Наукова фантастика Наукова фантастика — різновид художньої літератури, основною темою якої є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. Художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства. Функція наукової фантастики – наукове передбачення майбутнього. У науково-фантастичних творах описуються космічні польоти, перебування на інших планетах, переміщення в часі в майбутнє або минуле; технології майбутнього, нові наукові принципи, незвичні політичні або соціальні системи Герої: роботи, мутанти, прибульці, тварини, які внаслідок генетичних експериментів або іншого збігу обставин стали розумними тощо. Тема - дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. Проблеми: «людина і природа», «людина і Всесвіт», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)» Змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти розкривають реальні проблеми сучасного суспільства, порушують вагомі морально-філософські питання. До таких,
1) Печорина привлекла в Бэле её непохожесть на все тех девушек, которые были у него раньше. Он называл её "дикаркой". Это, навреное, больше всего привлекало его. 4) Печорин говорил: "Любовь дикарки немногим лучше любви знатной барышни". Однако, он понял это слишком поздно, когда Бэла влюбилась в него. 5) Печорин винил себя в смерти Бэлы. Конечно, он разлюбил её, но не хотел причинять ей боль. Он о ней не вспоминал, потому что винил себя в её смерти. 6) От лица автора. 7) Печорин холоден при встерче с Максим Максимычем. Он не очень сильно радуется встрече и не хочет вспоминать Увидев, Максим Максимыча, он торопится уехать. 8) Максим Максимыч радуется и жаждет встречи с Печориным. Он долго ждёт его и просит у ведомить его о появлении Печорина. 9) На то что Печорин был очень скрытен и на глаза Печорина, которые выражали его холодность
4) Печорин говорил: "Любовь дикарки немногим лучше любви знатной барышни". Однако, он понял это слишком поздно, когда Бэла влюбилась в него.
5) Печорин винил себя в смерти Бэлы. Конечно, он разлюбил её, но не хотел причинять ей боль. Он о ней не вспоминал, потому что винил себя в её смерти.
6) От лица автора.
7) Печорин холоден при встерче с Максим Максимычем. Он не очень сильно радуется встрече и не хочет вспоминать Увидев, Максим Максимыча, он торопится уехать.
8) Максим Максимыч радуется и жаждет встречи с Печориным. Он долго ждёт его и просит у ведомить его о появлении Печорина.
9) На то что Печорин был очень скрытен и на глаза Печорина, которые выражали его холодность