1)у філософії романтизму знайшли своє оригінальне продовження ідеї природного права, адже вона виступала з обґрунтуванням права народів на вільний самобутній розвиток природних форм життя та культурних національних традицій. Крім того, необхідно відзначити певну співзвучність ідей романтизму з ідеями природного права на людську гідність і національне самовизначення. Справа в тому, що формування романтичного світогляду в Європі збіглося в часі з конституюванням європейських народів у нації
2)Сумні і важкі визнання! Те, що ми дізнаємося про Печоріна з його щоденника, із розповідей інших дійових осіб, викликає до нього подвійне ставлення. Ми не можемо не засуджувати Печоріна за його ставлення до Бели, до княжни Мері, до Віри, до доброго Максима Максимовича. Але ми не можемо йому не співчувати, коли він уїдливо висміює аристократичне "водяне товариство", викриває підступність Грушницького і його приятелів. Ми не можемо не бачити, що Печорін на голову вище оточуючих його людей, що він розумний, освічений, талановитий. Але в той же час нас відштовхує байдужість Печоріна до людей, його нездатність на справжнє кохання, дружбу. Печорін захоплює нас спрагою життя, прагненням до кращого, умінням критично оцінити свої вчинки. Однак глибоко несимпатичний герой своєю "жалюгідністю дій", марною розтратою сил. Цю суперечливість характеру помічає в собі сам Печорін: "В мені дві людини: одна живе у повному розумінні цього слова, інша мислить і судить її..."
Умовно епоху Відродження можна розділити на 4 етапи:
1. Проторенесанс (2-га половина XIII століття — XIV століття)
2. Раннє Відродження (початок XV — кінець XV століття)
3. Високе Відродження (кінець XV — перші 20 років XVI століття)
4. Пізніше Відродження (середина XVI — 1590-і роки)
Епоха відродження ренесансу (від фр. Renaissance) являє собою період європейської історії, ознаменований багатьма культурними перетвореннями. Ренесанс прийшов на зміну Середньовіччю і став проміжною ланкою між середніми віками і епохою Просвітництва.
1)у філософії романтизму знайшли своє оригінальне продовження ідеї природного права, адже вона виступала з обґрунтуванням права народів на вільний самобутній розвиток природних форм життя та культурних національних традицій. Крім того, необхідно відзначити певну співзвучність ідей романтизму з ідеями природного права на людську гідність і національне самовизначення. Справа в тому, що формування романтичного світогляду в Європі збіглося в часі з конституюванням європейських народів у нації
2)Сумні і важкі визнання! Те, що ми дізнаємося про Печоріна з його щоденника, із розповідей інших дійових осіб, викликає до нього подвійне ставлення. Ми не можемо не засуджувати Печоріна за його ставлення до Бели, до княжни Мері, до Віри, до доброго Максима Максимовича. Але ми не можемо йому не співчувати, коли він уїдливо висміює аристократичне "водяне товариство", викриває підступність Грушницького і його приятелів. Ми не можемо не бачити, що Печорін на голову вище оточуючих його людей, що він розумний, освічений, талановитий. Але в той же час нас відштовхує байдужість Печоріна до людей, його нездатність на справжнє кохання, дружбу. Печорін захоплює нас спрагою життя, прагненням до кращого, умінням критично оцінити свої вчинки. Однак глибоко несимпатичний герой своєю "жалюгідністю дій", марною розтратою сил. Цю суперечливість характеру помічає в собі сам Печорін: "В мені дві людини: одна живе у повному розумінні цього слова, інша мислить і судить її..."
Объяснение:
Умовно епоху Відродження можна розділити на 4 етапи:
1. Проторенесанс (2-га половина XIII століття — XIV століття)
2. Раннє Відродження (початок XV — кінець XV століття)
3. Високе Відродження (кінець XV — перші 20 років XVI століття)
4. Пізніше Відродження (середина XVI — 1590-і роки)
Епоха відродження ренесансу (від фр. Renaissance) являє собою період європейської історії, ознаменований багатьма культурними перетвореннями. Ренесанс прийшов на зміну Середньовіччю і став проміжною ланкою між середніми віками і епохою Просвітництва.