Стихотворение "Во всем мне хочется дойти до самой сути" было написано в 1956 году. Для Пастернака - это время подведения итогов, ему - за шестьдесят. Его волнуют вечные вопросы бытия. В чём истина? В чём смысл человеческой жизни? Для чего творит поэт?
В данном стихотворении автор говорит о предназначении поэзии - дойти до самой сути. И лирическому герою, и автору хочется найти ту нить, которая дала бы ответ на все волнующие его вопросы и ему:
Казалось бы, "дойдя до самой сути", возможно совершить великие открытия и деяния, но лирический герой - поэт "написал бы восемь строк о свойствах страсти", то есть, он дал бы свои названия сильнейшим чувствам. И сравнение поэзии с натянутой тетивой лука, которую натянуть лишь поэт, воистину гениально. Малейшая неосторожность, тетиву отпустишь - и всё пропадёт. Мы не можем не восхищаться талантом великого поэта и писателя, чьи стихотворения имеют особенное свойство воздействовать на читателя, входить в его сознание и оставаться в душе.
Тема стихотворения - назначение поэта в этом мире, его призвание. Эта тема "вечная", но он решает её по-своему. Идея - осмысление назначения поэта, его задача - отразить в стихах не только внешнюю сторону событий, но и суметь "дойти до самой сути", постичь смысл и передать его народу в своих стихотворениях. Рифма - перекрёстная (первая строчка рифмуется с третьей, вторая с четвёртой). Размер - двусложный ямб (ударение падает на второй слог). Изобразительные средства: сравнение: "я б разбивал стихи, как сад", "в стихи я б внёс дыханье роз... там некогда Шопен вложил живое чудо"; эпитеты: "живое чудо", "сердечная смута"; олицетворение: "дыханье мечты", "протёкших дней"; метафора: "мне хочется дойти до самой сути", "всё время схватывая нить судеб", " я внёс дыханье роз", "Шопен вложил живое чудо".
Поэт для Пастернака - это пророк, который творит свой мир.
Давньогрецький поет Тіртей мав величезну популярність у Стародавній Греції. Майже повсюдно звучали його елегії. Мужні спартанські воїни виконували пісні Тіртея і навіть влаштовували співочі змагання. У добу героїчних походів він створив низку творів, які запалювали воїнів, кликали в бій, а деякі відігравали вирішальну роль у здобутті перемоги.
У своїх маршових піснях — ембатеріях — Тіртей створив образ ідеального воїна, для якого загинути на полі бою заради вітчизни — найвище щастя. Тіртей навіть ідеалізує сцену смерті хороброго воїна:
Добре вмирати тому, хто боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
(Переклад Г. Кочура)
Далі поет зазначає, що немає нічого гіршого, ніж під тиском ворога покидати своє місто, родючі поля і йти світом жебракувати. Такого втікача гнатимуть скрізь злидні і сором, навіть власна родина засуджуватиме. Тож краще померти гідно в бою, щоб не осоромити свій рід і вкрити себе безчестям:
Лихо і злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє.
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав'ям боягуза стає провідною у багатьох елегіях Тіртея. Своїми творами він виховував передусім юнаків; надихав їх любити вітчизну, бути хоробрим, не боятися смерті і навіть відчувати до неї презирство:
Анализ стихотворения Пастернака
Стихотворение "Во всем мне хочется дойти до самой сути" было написано в 1956 году. Для Пастернака - это время подведения итогов, ему - за шестьдесят. Его волнуют вечные вопросы бытия. В чём истина? В чём смысл человеческой жизни? Для чего творит поэт?
В данном стихотворении автор говорит о предназначении поэзии - дойти до самой сути. И лирическому герою, и автору хочется найти ту нить, которая дала бы ответ на все волнующие его вопросы и ему:
Всё время схватывая нить Судеб, событий,
Жить, думать, чувствовать, любить,
Свершать открытья.
Казалось бы, "дойдя до самой сути", возможно совершить великие открытия и деяния, но лирический герой - поэт "написал бы восемь строк о свойствах страсти", то есть, он дал бы свои названия сильнейшим чувствам. И сравнение поэзии с натянутой тетивой лука, которую натянуть лишь поэт, воистину гениально. Малейшая неосторожность, тетиву отпустишь - и всё пропадёт. Мы не можем не восхищаться талантом великого поэта и писателя, чьи стихотворения имеют особенное свойство воздействовать на читателя, входить в его сознание и оставаться в душе.
Тема стихотворения - назначение поэта в этом мире, его призвание. Эта тема "вечная", но он решает её по-своему. Идея - осмысление назначения поэта, его задача - отразить в стихах не только внешнюю сторону событий, но и суметь "дойти до самой сути", постичь смысл и передать его народу в своих стихотворениях. Рифма - перекрёстная (первая строчка рифмуется с третьей, вторая с четвёртой). Размер - двусложный ямб (ударение падает на второй слог). Изобразительные средства: сравнение: "я б разбивал стихи, как сад", "в стихи я б внёс дыханье роз... там некогда Шопен вложил живое чудо"; эпитеты: "живое чудо", "сердечная смута"; олицетворение: "дыханье мечты", "протёкших дней"; метафора: "мне хочется дойти до самой сути", "всё время схватывая нить судеб", " я внёс дыханье роз", "Шопен вложил живое чудо".
Поэт для Пастернака - это пророк, который творит свой мир.Давньогрецький поет Тіртей мав величезну популярність у Стародавній Греції. Майже повсюдно звучали його елегії. Мужні спартанські воїни виконували пісні Тіртея і навіть влаштовували співочі змагання. У добу героїчних походів він створив низку творів, які запалювали воїнів, кликали в бій, а деякі відігравали вирішальну роль у здобутті перемоги.
У своїх маршових піснях — ембатеріях — Тіртей створив образ ідеального воїна, для якого загинути на полі бою заради вітчизни — найвище щастя. Тіртей навіть ідеалізує сцену смерті хороброго воїна:
Добре вмирати тому, хто боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
(Переклад Г. Кочура)
Далі поет зазначає, що немає нічого гіршого, ніж під тиском ворога покидати своє місто, родючі поля і йти світом жебракувати. Такого втікача гнатимуть скрізь злидні і сором, навіть власна родина засуджуватиме. Тож краще померти гідно в бою, щоб не осоромити свій рід і вкрити себе безчестям:
Лихо і злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє.
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав'ям боягуза стає провідною у багатьох елегіях Тіртея. Своїми творами він виховував передусім юнаків; надихав їх любити вітчизну, бути хоробрим, не боятися смерті і навіть відчувати до неї презирство:
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.