Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
В раз я писал о повести Софьи Могилевской «Марка страны Гонделупы».
Решил заодно прочесть, что пишут о ней другие люди. Наткнулся на слова литературоведа Мариэтты Чудаковой, сказанные ею в эфире радиостанции «Свобода»: «Я остро, как только в детстве и отрочестве бывает, остро ощущала разницу между этими книгами („Марка…“ и „Дикая собака Динго“ — Л.П.) и какой-то тогдашней книгой, скажем, Ликстанова „Малышок“, еще всякой белибердой начала 50-х — конца 40-х годов».
Стало обидно.
Вспомнилась серенькая, скучного, казенного оттенка обложка, рыжие, начинающие ветшать страницы. Картинки, правда, были реалистические, как я любил. Но совершенно неинтересные — про какой-то завод, какие-то там станки, станки…
В книжках, наверное, специально так делают, чтобы на первой странице было совсем чуть-чуть текста, чтобы читатель подумал: «Ну, уж пару предложений-то как-нибудь прочту…» Начал читать — и не смог остановиться.
Оказалось, что станки — это не так уж невыносимо. У нас в школе в кабинете труда были станки. Два токарных, сверлильный и фрезеровочный. Можно было, читая, довообразить, что куда. А помимо станков, в книжке оказалось много чего — «затрагивающего струнки» и нажимающего на кнопочки. Во всяком случае, на мои.
Вкратце, так. В первый год войны подростки работают на уральском военном заводе. Постепенно складывается бригада: Костя Малышев, сирота, брат убит на войне; Сева Булкин, беженец с оккупированной территории; Леночка Туфик, эвакуированная, и двое местных: Катя Зайцева и Коля Глухих. Соревнуясь с комсомольской бригадой Мингарея Бекирова, бригада Кости Малышева выполняет норму на 250 процентов.
Представим на секунду, как бы об этом рассказали сегодня. Голод, болезни, вши. Качающиеся бледные тени — бачок подогретой воды с гнилым капустным листом на всех. Воровство. Заперший свою душу на семь замков цеховой мастер: мат-перемат, сучата, норму давай. Пальцы в заусенцах, бычки. Тоскливая грязь и тоскливый сумрак в каждом кадре, на каждой странице.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Объяснение:
В раз я писал о повести Софьи Могилевской «Марка страны Гонделупы».
Решил заодно прочесть, что пишут о ней другие люди. Наткнулся на слова литературоведа Мариэтты Чудаковой, сказанные ею в эфире радиостанции «Свобода»: «Я остро, как только в детстве и отрочестве бывает, остро ощущала разницу между этими книгами („Марка…“ и „Дикая собака Динго“ — Л.П.) и какой-то тогдашней книгой, скажем, Ликстанова „Малышок“, еще всякой белибердой начала 50-х — конца 40-х годов».
Стало обидно.
Вспомнилась серенькая, скучного, казенного оттенка обложка, рыжие, начинающие ветшать страницы. Картинки, правда, были реалистические, как я любил. Но совершенно неинтересные — про какой-то завод, какие-то там станки, станки…
В книжках, наверное, специально так делают, чтобы на первой странице было совсем чуть-чуть текста, чтобы читатель подумал: «Ну, уж пару предложений-то как-нибудь прочту…» Начал читать — и не смог остановиться.
Оказалось, что станки — это не так уж невыносимо. У нас в школе в кабинете труда были станки. Два токарных, сверлильный и фрезеровочный. Можно было, читая, довообразить, что куда. А помимо станков, в книжке оказалось много чего — «затрагивающего струнки» и нажимающего на кнопочки. Во всяком случае, на мои.
Вкратце, так. В первый год войны подростки работают на уральском военном заводе. Постепенно складывается бригада: Костя Малышев, сирота, брат убит на войне; Сева Булкин, беженец с оккупированной территории; Леночка Туфик, эвакуированная, и двое местных: Катя Зайцева и Коля Глухих. Соревнуясь с комсомольской бригадой Мингарея Бекирова, бригада Кости Малышева выполняет норму на 250 процентов.
Представим на секунду, как бы об этом рассказали сегодня. Голод, болезни, вши. Качающиеся бледные тени — бачок подогретой воды с гнилым капустным листом на всех. Воровство. Заперший свою душу на семь замков цеховой мастер: мат-перемат, сучата, норму давай. Пальцы в заусенцах, бычки. Тоскливая грязь и тоскливый сумрак в каждом кадре, на каждой странице.