Сміхом крізь сльози звучать окремі місця твору. У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького). Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.
У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького).
Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.

Поиск:
Главная » Литература
Тест с ответами по теме: “Дубровский”
09.12.2019 Литература
1. Произведение Пушкина «Дубровский» было закончено в этом году:
а) 1833 +
б) 1830
в) 1823
2. Произведение «Дубровский» относится к этому литературному жанру:
а) пьеса
б) роман +
в) повесть
3. В основу произведения «Дубровский» легли эти события:
а) история, которая случилась с самим Пушкиным
б) история, которая произошла с родственником писателя
в) история, которую Пушкину рассказал Нащокин +
4. На одном из званых обедов Гаврилович обвинил Троекурова в том:
а) что собакам живется у Троекурова лучше, чем простым людям +
б) что Троекуров плохо воспитал свою дочь
в) что Троекуров постоянно врет
5. Как Троекуров решил отомстить Дубровскому:
а) троекуров решил больше не одалживать другу деньги
б) пустить о Дубровском дурные слухи
в) отобрать у Дубровского имение +
6. Троекуров, в произведении:
а) не хотел показывать своего образования
б) человек необразованный и грубый +
в) высокообразованный дворянин
7. Дворовые Троекурова:
а) любили хозяина искренне
б) бунтовали, желая избавиться от хозяина
в) пользовались покровительством хозяина и вели себя нагло +
8. Старый Дубровский по чину и званию был … Троекурова:
а) ниже +
б) выше
в) равный
9. Владимир Дубровский жил:
а) с отцом
б) за границей
в) в Петербурге +
10. Дубровский-младший:
а) вообще не интересовался Троекуровым
б) ненавидел Троекурова, считая виновным в смерти отца +
в) любил Троекурова как родного отца
11. Почему во время судебного разбирательства не удалось доказать права Дубровского на владение Кистенеевкой:
а) документы на имение давно сгорели +
б) в документах на имение не была указана фамилия Дубровского
в) Троекуров подменил документы на поместье