Всеволод Нестайко — видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість «Тореадори з Васюківки» є дуже цікавою, у ній оповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір «Тореадори з Васюківки» — за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, як правило, гострий сюжет, події постійно розвиваються, обставини швидко змінюються. Пригодницька повість — це прозовий твір, обсягом менший за роман. Пригодницькі твори дуже популярні у зарубіжній літературі, всім нам відомі твори О. Дюма, розповідь про пригоди Робінзона Крузо та інші. Окрему частину пригодницької літератури складають твори для дітей. У них сюжет не такий напружений, проте надзвичайно насичений подіями, герої зазвичай відзначаються винахідливістю, активністю та життєрадісністю.
Мені дуже сподобалася повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Пригоди хлопців Яви та Павлуші викликають захват, їхня винахідливість вражає. Хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. Правда, іноді задуми Яви та Павлуші втілюються у життя трохи не так, як планують хлопці, тоді хлопців сварять, а іноді й карають. Проте рідні та друзі люблять їх, незважаючи на їхні вигадки та «винаходи».
Повість В. Нестайка — перша пригодницька повість української літератури, з якою я ознайомився у шкільній програмі. До того я читав зарубіжну пригодницьку літературу, правда, переважно дивився фільми. Мені по-справжньому, припав до душі цей жанр. Тим більше цікаво було читати про пригоди, які розгортаються у наших краях, а не десь «за далекими морями». Головні герої цих пригод схожі на тебе діти, а поруч такі ж дорослі, як твої батьки чи вчителі. Хоча Павлуша і Ява справжні шибайголови, постійно щось вигадують, але мені подобаються своєю чесністю, сміливістю та почуттям гумору. Повість В. Нестайка захоплює своїм сюжетом та вчить не втрачати рис, які притаманні хлопцям — персонажам повісті
Главными героями произведения писателя Радия Погодина "Тишина" являются художник Кирилл, археолог Анатолий и парнишка по имени Гришка. Художник и археолог приехали в деревню, чтобы быть подальше городского шума и суеты. Колхозный председатель приютил городских жителей в небольшом домике неподалёку от лесного массива. Для Кирилла и Анатолия этот домик рядом с красивой природой было самое подходящее место. И что самое главное вокруг была тишина, которой так недоставало друзьям в городе.
Но всё бы было хорошо, если бы можно было на чём-то готовить еду. А вот готовить-то как раз было не на чем. Нужно делать печку и туристы пошли просить у председателя печника, чтобы тот сложил им печку. Председатель сказал, что печник появится позже, так как на данный момент работает в другой деревне. В конторе председателя в сопровождении тракториста появился паренёк Гришка, который вызвался Кириллу с Анатолием и соорудить им в домике печку. Гришка с городскими два дня работали на износ. Через два дня Гришка не появился и туристы догадались, что мальчишка не знает как дальше выкладывать печку. Они нашли парнишку и ему доделать печку. Оказывается Гришка хотел стать печником, но профессиональный печник не давал ему уроков мастерства и мало того, прогонял его, когда Гришка подсматривал за работой печника. Финал это истории замечательный. После того, как печка высохла, её затопили и из трубы повалил густой дым. Гришка осуществил свою мечту и стал конкурентом профессионального печника. Смысл этого произведения состоит в том, что если сильно захотеть, то всё у тебя получится.
Всеволод Нестайко — видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість «Тореадори з Васюківки» є дуже цікавою, у ній оповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір «Тореадори з Васюківки» — за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, як правило, гострий сюжет, події постійно розвиваються, обставини швидко змінюються. Пригодницька повість — це прозовий твір, обсягом менший за роман. Пригодницькі твори дуже популярні у зарубіжній літературі, всім нам відомі твори О. Дюма, розповідь про пригоди Робінзона Крузо та інші. Окрему частину пригодницької літератури складають твори для дітей. У них сюжет не такий напружений, проте надзвичайно насичений подіями, герої зазвичай відзначаються винахідливістю, активністю та життєрадісністю.
Мені дуже сподобалася повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Пригоди хлопців Яви та Павлуші викликають захват, їхня винахідливість вражає. Хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. Правда, іноді задуми Яви та Павлуші втілюються у життя трохи не так, як планують хлопці, тоді хлопців сварять, а іноді й карають. Проте рідні та друзі люблять їх, незважаючи на їхні вигадки та «винаходи».
Повість В. Нестайка — перша пригодницька повість української літератури, з якою я ознайомився у шкільній програмі. До того я читав зарубіжну пригодницьку літературу, правда, переважно дивився фільми. Мені по-справжньому, припав до душі цей жанр. Тим більше цікаво було читати про пригоди, які розгортаються у наших краях, а не десь «за далекими морями». Головні герої цих пригод схожі на тебе діти, а поруч такі ж дорослі, як твої батьки чи вчителі. Хоча Павлуша і Ява справжні шибайголови, постійно щось вигадують, але мені подобаються своєю чесністю, сміливістю та почуттям гумору. Повість В. Нестайка захоплює своїм сюжетом та вчить не втрачати рис, які притаманні хлопцям — персонажам повісті
Объяснение: Ні
Главными героями произведения писателя Радия Погодина "Тишина" являются художник Кирилл, археолог Анатолий и парнишка по имени Гришка. Художник и археолог приехали в деревню, чтобы быть подальше городского шума и суеты. Колхозный председатель приютил городских жителей в небольшом домике неподалёку от лесного массива. Для Кирилла и Анатолия этот домик рядом с красивой природой было самое подходящее место. И что самое главное вокруг была тишина, которой так недоставало друзьям в городе.
Но всё бы было хорошо, если бы можно было на чём-то готовить еду. А вот готовить-то как раз было не на чем. Нужно делать печку и туристы пошли просить у председателя печника, чтобы тот сложил им печку. Председатель сказал, что печник появится позже, так как на данный момент работает в другой деревне. В конторе председателя в сопровождении тракториста появился паренёк Гришка, который вызвался Кириллу с Анатолием и соорудить им в домике печку. Гришка с городскими два дня работали на износ. Через два дня Гришка не появился и туристы догадались, что мальчишка не знает как дальше выкладывать печку. Они нашли парнишку и ему доделать печку. Оказывается Гришка хотел стать печником, но профессиональный печник не давал ему уроков мастерства и мало того, прогонял его, когда Гришка подсматривал за работой печника. Финал это истории замечательный. После того, как печка высохла, её затопили и из трубы повалил густой дым. Гришка осуществил свою мечту и стал конкурентом профессионального печника. Смысл этого произведения состоит в том, что если сильно захотеть, то всё у тебя получится.
Объяснение: