Қожа Ахмет Ясауи «Диуани хикметте» «Аллаға жақындай түсу үшін» әрбір адам өзінің өмір жолында төрт басқыштан өтуі керектігін айтады. Біріншісі – шариғат. «Шариғат» – ислам діні қағидалары мен шарттарын тақуалықпен мүлтіксіз орындауды әрі құдайға құлшылық жасауды талап етеді. Екіншісі, «тариқат» – дін ғұламаларына шәкірт болып, жалған дүниенің түрлі ләззаттарынан бас тарту, Аллаға деген сүйіспеншілікті арттыра түсу болып табылады. Бұл басқыш сопылықтың негізгі идеясын, мұрат-мақсатын аңғартып тұр. Үшіншісі, «мағрифат» негізінен дін жолын танып-білу сатысы деуге болады. Бұл басқыштың негізгі талабы – күллі дүниедегі болмыс-тіршіліктің негізі «бір Алла» екенін танып-білу, түсіну. Төртіншісі, «хақиқат» («фано») – Аллаға жақындап, оны танып-білудің ең жоғары басқышы. Сопылық түсінік бойынша, «шариғатсыз» «тариқат», «тариқатсыз» «мағрифат», «мағрифатсыз» «хақиқат» болуы мүмкін емес.
Мені дуже подобаються давньогрецькі міфи. А найбільше про Геракла. В нього було 12 подвигів та найбільше мені сподобався подвиг про Лернейську гідру. І я коротенько хочу вам про нього розказати. Лернейська гідра мешкала біля входу в світ мертвих. Вона виповзала зі свого лігва і спустошувала околиці. Будучи сестрою Немейського Лева володіла величезною перевагою - одна з 9 голів була безсмертною. Тому вбити Лернейську гідру було неможливо. Іолай запропонував Гераклві свою до він довіз на своїй колісниці героя до отруйного болота. Довго герой бився із Гідрою. Але вбивши одну голову Геракл побачив що на її місці з"явилися 2 нові. Помічник Іолай підпалив сусідній гай і почав припікати зрубані голови гідри. Коли Геракл відсік останню, безсмертну голову, то закопав її глибоко під землею. Зверху ж привалив величезною скелею. Щоб чудовисько ніколи не змогло вибратись на світ. Мені дуже сподобався героїзм Геракла та мудрість Іолая. На мою думку вони були справжнью командою. Та Геракл мені показався трохи кращим, ніж Іолай. Тому, що він сам змагався з гідрою. На мою думку Геракл дуже мудрий та сильний чоловік. І нам потрібно багато чого навчитися в нього!
Объяснение:
Қожа Ахмет Ясауи «Диуани хикметте» «Аллаға жақындай түсу үшін» әрбір адам өзінің өмір жолында төрт басқыштан өтуі керектігін айтады. Біріншісі – шариғат. «Шариғат» – ислам діні қағидалары мен шарттарын тақуалықпен мүлтіксіз орындауды әрі құдайға құлшылық жасауды талап етеді. Екіншісі, «тариқат» – дін ғұламаларына шәкірт болып, жалған дүниенің түрлі ләззаттарынан бас тарту, Аллаға деген сүйіспеншілікті арттыра түсу болып табылады. Бұл басқыш сопылықтың негізгі идеясын, мұрат-мақсатын аңғартып тұр. Үшіншісі, «мағрифат» негізінен дін жолын танып-білу сатысы деуге болады. Бұл басқыштың негізгі талабы – күллі дүниедегі болмыс-тіршіліктің негізі «бір Алла» екенін танып-білу, түсіну. Төртіншісі, «хақиқат» («фано») – Аллаға жақындап, оны танып-білудің ең жоғары басқышы. Сопылық түсінік бойынша, «шариғатсыз» «тариқат», «тариқатсыз» «мағрифат», «мағрифатсыз» «хақиқат» болуы мүмкін емес.
Лернейська гідра мешкала біля входу в світ мертвих. Вона виповзала зі свого лігва і спустошувала околиці. Будучи сестрою Немейського Лева володіла величезною перевагою - одна з 9 голів була безсмертною. Тому вбити Лернейську гідру було неможливо. Іолай запропонував Гераклві свою до він довіз на своїй колісниці героя до отруйного болота. Довго герой бився із Гідрою. Але вбивши одну голову Геракл побачив що на її місці з"явилися 2 нові. Помічник Іолай підпалив сусідній гай і почав припікати зрубані голови гідри. Коли Геракл відсік останню, безсмертну голову, то закопав її глибоко під землею. Зверху ж привалив величезною скелею. Щоб чудовисько ніколи не змогло вибратись на світ.
Мені дуже сподобався героїзм Геракла та мудрість Іолая. На мою думку вони були справжнью командою. Та Геракл мені показався трохи кращим, ніж Іолай. Тому, що він сам змагався з гідрою. На мою думку Геракл дуже мудрий та сильний чоловік. І нам потрібно багато чого навчитися в нього!