Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Придерживаюсь того, что каждому человеку дана своя судьба. НО! Я отрицаюсь от такового стереотипа, что судьбу нельзя поменять. Я свято верую в то, что у судьбы есть много различных вариантов, которые изменяются в зависимости от твоих поступков, решений в каждой определенной ситуации. Т. е. каждый денек с тобой что-то происходит и приходится непрерывно мыслить: сделать на данный момент так либо по другому, и конкретно от твоего поступка, от того куда ты повернёшь, вправо либо влево, зависит, как в этот момент поменяется твоя судьба. Но и после этого ты в состоянии поменять судьбу, я произнесла бы даже так - Мы строим свою судьбу повседневно и раз в секунду!:) Представьте, какое количество ситуаций вам приходится постоянно решать, делать тот либо другой выбор и какое, исходя из этого, у нас количество СУДЕБ!!?! Что такое судьба? Это жизни дороги, Это то, что мы строим своими руками А, быть может, ее написали нам Боги, И предсказанием, выше, послали за нами?.. Как неясно завтра, и размышляем нередко Что готовит нам рок, прибывающий с рассветом?.. Сколько прожито дней от печали до счастья?.. Сколько прожито лет от вопросов к ответам?.. Промотать бы, по кадрам, судьбы, всей, сюжеты, Заглянув за кулисы дальнего века, Только, как не пытайся встречают запреты Что такое судьба?
Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Объяснение:
СДЕЛАЙОТВЕТ ЛУЧШИМПридерживаюсь того, что каждому человеку дана своя судьба. НО! Я отрицаюсь от такового стереотипа, что судьбу нельзя поменять. Я свято верую в то, что у судьбы есть много различных вариантов, которые изменяются в зависимости от твоих поступков, решений в каждой определенной ситуации. Т. е. каждый денек с тобой что-то происходит и приходится непрерывно мыслить: сделать на данный момент так либо по другому, и конкретно от твоего поступка, от того куда ты повернёшь, вправо либо влево, зависит, как в этот момент поменяется твоя судьба. Но и после этого ты в состоянии поменять судьбу, я произнесла бы даже так - Мы строим свою судьбу повседневно и раз в секунду!:) Представьте, какое количество ситуаций вам приходится постоянно решать, делать тот либо другой выбор и какое, исходя из этого, у нас количество СУДЕБ!!?! Что такое судьба? Это жизни дороги, Это то, что мы строим своими руками А, быть может, ее написали нам Боги, И предсказанием, выше, послали за нами?.. Как неясно завтра, и размышляем нередко Что готовит нам рок, прибывающий с рассветом?.. Сколько прожито дней от печали до счастья?.. Сколько прожито лет от вопросов к ответам?.. Промотать бы, по кадрам, судьбы, всей, сюжеты, Заглянув за кулисы дальнего века, Только, как не пытайся встречают запреты Что такое судьба?