Пам'ятаю, як збентежила мене новела гр. тютюнника "климко". було таке вiдчуття, нiби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав i радiв разом iз ним, переживав та вперто йшов до поставленоi мети. я бачив нашу украiну у страшнi часи воєнного лихолiття i пишався спiввiтчизниками, душi яких не затьмарили хмари нiмецькоi окупацii.нi, я зовсiм не заперечую значення iсторичноi науки, але завдяки таланту письменника минуле мого краю вiдкрилося менi виразно i болюче. подii твору зворушили мою душу, багато чому навчили, а головне - наповнили гордiстю за причетнiсть до народу, горде iм'я якому - украiнець.у цьому i полягає головне завдання лiтератури: показати життя, дiйснiсть у формi художнього вiдбитку, але вiдбитку такого, який сам являє собою життя. художня лiтература - це пiдручник життя, який дає нам iсторичнi знання, формує свiтогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення. у загальнонародному значеннi твори художньоi лiтератури є тим невичерпним джерелом, яке живить громадянську та суспiльну свiдомiсть, збуджує соцiальну активнiсть i сприяє всебiчному вихованню читачiв.вiдкриваючи нову художню книгу, ми ще не знаємо нi ii змiсту, нi головних героiв. та прочитавши цей твiр, нiби пiднiмаємося ще на одну сходинку знань, мудростi, досвiду i вдосконалення власноi душi. я впевнений, що людство не могло б прогресивно розвиватися, якби не iснувало художньоi лiтератури. кращi твори, вiдбиваючи дiйснiсть народу у ii зв'язку з минулим, тим самим окреслюють загальний поступ вiд сучасного до майбутнього.життя, яке мiститься у творi, як мiнiкосмос, вiдбиває i виявляє в собi всесвiт, повноту людського життя i всю цiлiснiсть буття.
Эпитеты: прекрасный день, раннего утра, утренняя заря, кротким румянцем, солнце не огинстое, не раскаленное, знойной засухи, не тускло-багровое солнце, светлое и лучезарное, узкой и длиной тучкой, верхний, тонкий край, играющие лучи, круглых высоких облаков, с нежными белыми краями, ровной синевы, цвет легкий, бледно-лиловый, голубоватый полосы, розовыми клубами, несомненный признак, трогательный кротости, несомненный признак, а сухом и чистом воздухе, потемневший зеслей
сравнение: поднимается, словно взлета Облака, как дым. мигая, как свечка
Объяснение:
как я понимаю это то произведение о котором я написала?
Эпитеты: прекрасный день, раннего утра, утренняя заря, кротким румянцем, солнце не огинстое, не раскаленное, знойной засухи, не тускло-багровое солнце, светлое и лучезарное, узкой и длиной тучкой, верхний, тонкий край, играющие лучи, круглых высоких облаков, с нежными белыми краями, ровной синевы, цвет легкий, бледно-лиловый, голубоватый полосы, розовыми клубами, несомненный признак, трогательный кротости, несомненный признак, а сухом и чистом воздухе, потемневший зеслей
сравнение: поднимается, словно взлета Облака, как дым. мигая, как свечка
Объяснение:
как я понимаю это то произведение о котором я написала?