XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе середньовіччя. Продовжувалося зростання населення та утворення міст. Центральною політичною силою Європи була Священна Римська імперія. Боротьба імператорів зі Святим Престолом завершилася підписанням Вормського конкордату, за яким церква відстояла права обрання ієрархів на противагу світським правителям. Північна Італія й надалі залишалася головним центром політичного протистояння, в якому міста-республіки намагалися зберегти самоуправління й незалежність. Продовжувалася Реконкіста на Піренейському півострові, де Альморавідів змінили Альмохади.
Боротьба за Святу Землю між хрестоносцями та мусульманами завершилася падінням Єрусалима, захопленого військами Аюбідів на чолі з Салах ад-Діном. Припинив існування Фатімідський халіфат, і сунізм взяв гору над шиїзмом в Єгипті.
У Київській Русі це були часи занепаду влади Києва, який втратив своє економічне значення, й роздробленості.
Жизнь старого казака заканчивается трагически, на костре, но и здесь он ведет себя как истинный герой, заботясь не об облегчении своей участи, а о жизни других казаков: «но не на костер глядел Тарас, не об огне он думал, которым собирались жечь его; глядел он, сердечный, в ту сторону, где отстреливались козаки: ему с высоты все было видно как на ладони» . Остапу был на роду написан «битвенный путь и трудное знание вершить ратные дела» . В нем были заметны наклонности будущего вождя. «Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» . Но судьбой не суждено было Остапу стать великим полководцем и вождем. В битве под Дубно он попал в плен и, претерпев страшные пытки, был казнен на площади Варшавы. Остап – воплощение преданности вере, долгу и товарищам.
Объяснение:
XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе середньовіччя. Продовжувалося зростання населення та утворення міст. Центральною політичною силою Європи була Священна Римська імперія. Боротьба імператорів зі Святим Престолом завершилася підписанням Вормського конкордату, за яким церква відстояла права обрання ієрархів на противагу світським правителям. Північна Італія й надалі залишалася головним центром політичного протистояння, в якому міста-республіки намагалися зберегти самоуправління й незалежність. Продовжувалася Реконкіста на Піренейському півострові, де Альморавідів змінили Альмохади.
Боротьба за Святу Землю між хрестоносцями та мусульманами завершилася падінням Єрусалима, захопленого військами Аюбідів на чолі з Салах ад-Діном. Припинив існування Фатімідський халіфат, і сунізм взяв гору над шиїзмом в Єгипті.
У Київській Русі це були часи занепаду влади Києва, який втратив своє економічне значення, й роздробленості.
Остапу был на роду написан «битвенный путь и трудное знание вершить ратные дела» . В нем были заметны наклонности будущего вождя. «Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» . Но судьбой не суждено было Остапу стать великим полководцем и вождем. В битве под Дубно он попал в плен и, претерпев страшные пытки, был казнен на площади Варшавы. Остап – воплощение преданности вере, долгу и товарищам.