Ми знайомимося з Тарасом Бульбою у мирній домашній обстановці, під час невеликого перепочинку головного героя між ратними подвигами. Гордість у Бульби викликають сини Остап і Андрій, приїхали додому з навчання. Тарас вважає, що духовна освіта - це лише частина необхідного молодій людині освіти. Головне ж - бойове навчання в умовах Запорізької Січі. Тарас ні створено для сімейного вогнища. Побачившись після довгої розлуки з синами, він назавтра ж поспішає з ними на Січ, до козаків. Тут його справжня стихія. Гоголь пише про нього: "Весь він був створений для лайливої тривоги і відрізнявся грубої щирістю своєї вдачі". Головні події відбуваються в Запорізькій Січі. Січ - це місце, де живуть люди абсолютно вільні і рівні, де виховуються сильні і мужні характери. Для людей такого характеру немає нічого вище на світі, ніж інтереси народу, ніж свобода і незалежність Вітчизни. Тарас - полковник, один з представників командного складу козацтва. Бульба з величезною любов'ю ставиться до своїх товаришів-запорожців, глибоко поважає звичаї Січі і не відступає від них. Характер Тараса Бульби особливо яскраво розкривається в розділах повісті, що розповідають про бойові дії запорізьких козаків проти польських військ. Так само виразно розкривається характер Тараса в трагічному конфлікті з Андрієм. Любов не принесла Андрієві щастя, вона відгородила його від товаришів, від батька, від Вітчизни. Таке не проститься навіть Хороброго з козаків: "Пропав, пропав безславно, як підла собака ...". Зраду Батьківщині ніхто не може ні спокутувати, ні виправдати. У сцені синовбивства ми бачимо велич характеру Тараса Бульби. Свобода Вітчизни і козацька честь для нього - найголовніші поняття в житті, і вони сильніше батьківських почуттів. Тому, перемагаючи власну любов до сина, Бульба вбиває Андрія. . Тарас, людина суворої і водночас ніжної душі, не відчуває ніякої жалості до сина-зраднику. Без вагань він здійснює свій вирок: "Я тебе породив, я тебе і вб'ю!". Ці слова Тараса пройняті свідомістю найбільшою правди тієї справи, в ім'я якого він карає сина. Тепер ніхто не зможе докорити Тараса в зневазі лицарськими ідеалами Запорізької Січі. Але й самому Бульбі довелося незабаром загинути. Глибоко зворушує сцена загибелі головного героя: гинучи у вогні, Тарас звертається до своїх товаришів-запорожців зі словами напуття. Він спокійно стежить за тим, як спливають його запорожці. Тут Тарас Бульба видно у всій могутню силу свого характеру. Тарас Бульба став втіленням образу борця за незалежність, вірного запорізьким традиціям, непохитного, упевненого в остаточній перемозі над ворогом. Саме таким є образ Тараса. У ньому відбиті риси російського національного характеру
-Привет!-сказал первый друг
-ну привет-произнёс 2 друг
-чем мы сегодня займёмся-первый сказал
-ну,я не знаю..есть какие-нибудь предложения?-второй сказал
-можно пойти гулять или покататься на роликах-с радостным выражением лица произнёс первый друг
-ну я даже не знаю-с недовольным лицом сказал 2 друг
-ну тогда чего ты хочешь?-сказал 1 друг
-может сходим на какой-нибудь фильм?-спросил второй мальчик
-ну можно..а на какой фильм?
-давай позвоним в кинотеатр и узнаем какие есть на сегодня фильмы.
-давай-прооизнёс первый мальчик.
-хотя,не надо в кино-сказал 2 друг
- ну а что ты хочешь?решись наконец-произнёс первый.
-пошли ко мне в гости в приставку играть-предложил второй мальчик.
-Пошли!-с улыбкой произнёс первый мальчик
Так само виразно розкривається характер Тараса в трагічному конфлікті з Андрієм. Любов не принесла Андрієві щастя, вона відгородила його від товаришів, від батька, від Вітчизни. Таке не проститься навіть Хороброго з козаків: "Пропав, пропав безславно, як підла собака ...". Зраду Батьківщині ніхто не може ні спокутувати, ні виправдати. У сцені синовбивства ми бачимо велич характеру Тараса Бульби. Свобода Вітчизни і козацька честь для нього - найголовніші поняття в житті, і вони сильніше батьківських почуттів. Тому, перемагаючи власну любов до сина, Бульба вбиває Андрія. . Тарас, людина суворої і водночас ніжної душі, не відчуває ніякої жалості до сина-зраднику. Без вагань він здійснює свій вирок: "Я тебе породив, я тебе і вб'ю!". Ці слова Тараса пройняті свідомістю найбільшою правди тієї справи, в ім'я якого він карає сина. Тепер ніхто не зможе докорити Тараса в зневазі лицарськими ідеалами Запорізької Січі.
Але й самому Бульбі довелося незабаром загинути. Глибоко зворушує сцена загибелі головного героя: гинучи у вогні, Тарас звертається до своїх товаришів-запорожців зі словами напуття. Він спокійно стежить за тим, як спливають його запорожці. Тут Тарас Бульба видно у всій могутню силу свого характеру. Тарас Бульба став втіленням образу борця за незалежність, вірного запорізьким традиціям, непохитного, упевненого в остаточній перемозі над ворогом. Саме таким є образ Тараса. У ньому відбиті риси російського національного характеру