Извини пишу на украинском перевдёшьУ короля Ліра було три доньки старша (Регана) середня( Гонореля) та молодша. Якось король сказав:"Хто з дочок найбільш мені потрафіть,тій віддам свої владіння. Старша наказала йому багато гарних слів та речень. Середня донька теж наказала багато гарного йому,а молодшій навіть голосу не дав. За ще потім поплатився... Бо доньки його,то до дому на пускали,то на кухні жити і їсти все що подадуть виліли їсти. Тоді про слова молодших доньки згадав,але бігти зараз він не міг до неї,бо королівське мучало похмілля,капав він себе за те що вигнав так її. На голові сніжне волосся рвав,і в груди бився,і дер лице до крові він! Нарешті його знесилиного,старого,до Франції та довезли і тут Корделії та короля і захист,і до ще знайшли,бо донька як про бать вчула сей час з до прийшла. (Далі можна ще щось добавити,кінцівку не пом'ятаю)
З цього робимо висновок. Образ короля Ліра зазнає у творі значної трансформації з жорстокого правителя і довірливого батька до жебрака,зневаженого рідними дітьми. Тобто проходить складний шлях від засліпленого лестршами до прозріння.
На основі балади відомий письменник Вільям Шекспір написав трсгедію "Король Лір"
Мать Митрофана, госпожа Простакова, постоянно пыталась потакать своему сыну во всем. Хоть Митрофан и пытался учиться вместе с учителями Кутейкиным и Цыфиркиным, но он так ничему и не выучился. Учителя усердно пытались его научить хотя бы чему-нибудь, но Митрофан не желал учиться, а француз Вральман, который учил его наукам потакал ему и часто отпускал его погулять, вместо учёбы. Вральман твердил Простаковой, что учиться совсем необязательно, главное — разбираться в жизни. Простакова соглашалась с французом. Так, Митрофан оставался неучем.
Извини пишу на украинском перевдёшьУ короля Ліра було три доньки старша (Регана) середня( Гонореля) та молодша. Якось король сказав:"Хто з дочок найбільш мені потрафіть,тій віддам свої владіння. Старша наказала йому багато гарних слів та речень. Середня донька теж наказала багато гарного йому,а молодшій навіть голосу не дав. За ще потім поплатився... Бо доньки його,то до дому на пускали,то на кухні жити і їсти все що подадуть виліли їсти. Тоді про слова молодших доньки згадав,але бігти зараз він не міг до неї,бо королівське мучало похмілля,капав він себе за те що вигнав так її. На голові сніжне волосся рвав,і в груди бився,і дер лице до крові він! Нарешті його знесилиного,старого,до Франції та довезли і тут Корделії та короля і захист,і до ще знайшли,бо донька як про бать вчула сей час з до прийшла. (Далі можна ще щось добавити,кінцівку не пом'ятаю)
З цього робимо висновок. Образ короля Ліра зазнає у творі значної трансформації з жорстокого правителя і довірливого батька до жебрака,зневаженого рідними дітьми. Тобто проходить складний шлях від засліпленого лестршами до прозріння.
На основі балади відомий письменник Вільям Шекспір написав трсгедію "Король Лір"
Мать Митрофана, госпожа Простакова, постоянно пыталась потакать своему сыну во всем. Хоть Митрофан и пытался учиться вместе с учителями Кутейкиным и Цыфиркиным, но он так ничему и не выучился. Учителя усердно пытались его научить хотя бы чему-нибудь, но Митрофан не желал учиться, а француз Вральман, который учил его наукам потакал ему и часто отпускал его погулять, вместо учёбы. Вральман твердил Простаковой, что учиться совсем необязательно, главное — разбираться в жизни. Простакова соглашалась с французом. Так, Митрофан оставался неучем.