ылина «Садко» относится к новгородскому циклу, тема её — жизнь купцов, организация торговли.
В былине рассказывается о жизни Садко. Имущества вначале у него никакого не было, он ходил на пиры, где играл на гуслях. Из-за того, что его несколько дней не приглашали на пиры, он стал играть на берегу Ильмень-озера, чем пленил морского царя. Царь научил Садко «заложить буйну голову» в обмен на товары купцов, он и герою выиграть этот спор. Так Садко стал богатым и начал торговать. Торговля шла удачно, и Садко похвастался, что скупит все товары новгородские. Но он не смог этого сделать, потому что в Новгород прибывали товары отовсюду. После этого Садко погрузил все, что ему удалось купить, на корабли и поехал торговать. «Получал барыши Великие» и поехал назад в Новгород,
По пути корабли настигла буря, Садко решил, что морской царь требует его в жертву. Он уснул на дощечке в море и очутился у морского царя. Тот заставил его Играть на гуслях, сам начал плясать, после чего на море поднялась буря. Изза этого стало гибнуть большое количество людей. Нард стал молиться Миколе Можайскому, он и Садко выбраться со дна морского.
После этого случая Садко построил церковь Миколе Можайскому, перестал ездить торговать, стал жить в Новгороде.
Герой російського билинного епосу. Билина про нього відноситься до новгородському циклу билин. Виникнення новгородських билин дослідники датують XII століттям, часом занепаду Київської Русі та розквіту Новгорода. Новгород був найбільшим торговим містом Герой новгородської билини Садко – не воїн-богатир, а купець. Був він перш бідний, мав з усього добра тільки «гуслі звончатих», з якими хаживал на бенкети звані, веселив народ. За його майстерність пісняра подарував йому Морський цар три рибки-золоті пера. Закупив на них Садко товару видимо-невидимо, став він багатим гостем-купцем пана Великого Новгорода… Билина складається з трьох частин, які зустрічаються і в якості самостійних билин. У найбільш древній частині билини розповідається про перебування Садко в підводному царстві. Цей сюжет перегукується з міфам про подорож героя в «інший світ». Такі міфи зустрічаються у всіх народів. У міфах багатьох народів зустрічається і образ співака-музиканта, що зачаровує своєю грою все живе і неживе. Розповідь про те, як Садко розбагатів за до золотих риб, подарованих йому Морським царем, в билину був включений пізніше. Деякі билин в цій частині билини говорять не «Морський», а «Водяний» цар. Самої пізньої частиною билини є колоритний розповідь про те, як Садко намагався «повикупіт’ усі товари новгородські».
Деякі дослідники вважають, що у билинного Садко був реальний прототип – багатий новгородец Садко Ситініч, згаданий у літописі у зв’язку з тим, що він в 1167 році побудував в Новгороді кам’яну церкву в ім’я Бориса і Гліба.
ылина «Садко» относится к новгородскому циклу, тема её — жизнь купцов, организация торговли.
В былине рассказывается о жизни Садко. Имущества вначале у него никакого не было, он ходил на пиры, где играл на гуслях. Из-за того, что его несколько дней не приглашали на пиры, он стал играть на берегу Ильмень-озера, чем пленил морского царя. Царь научил Садко «заложить буйну голову» в обмен на товары купцов, он и герою выиграть этот спор. Так Садко стал богатым и начал торговать. Торговля шла удачно, и Садко похвастался, что скупит все товары новгородские. Но он не смог этого сделать, потому что в Новгород прибывали товары отовсюду. После этого Садко погрузил все, что ему удалось купить, на корабли и поехал торговать. «Получал барыши Великие» и поехал назад в Новгород,
По пути корабли настигла буря, Садко решил, что морской царь требует его в жертву. Он уснул на дощечке в море и очутился у морского царя. Тот заставил его Играть на гуслях, сам начал плясать, после чего на море поднялась буря. Изза этого стало гибнуть большое количество людей. Нард стал молиться Миколе Можайскому, он и Садко выбраться со дна морского.
После этого случая Садко построил церковь Миколе Можайскому, перестал ездить торговать, стал жить в Новгороде.
Герой новгородської билини Садко – не воїн-богатир, а купець. Був він перш бідний, мав з усього добра тільки «гуслі звончатих», з якими хаживал на бенкети звані, веселив народ. За його майстерність пісняра подарував йому Морський цар три рибки-золоті пера. Закупив на них Садко товару видимо-невидимо, став він багатим гостем-купцем пана Великого Новгорода…
Билина складається з трьох частин, які зустрічаються і в якості самостійних билин. У найбільш древній частині билини розповідається про перебування Садко в підводному царстві. Цей сюжет перегукується з міфам про подорож героя в «інший світ». Такі міфи зустрічаються у всіх народів. У міфах багатьох народів зустрічається і образ співака-музиканта, що зачаровує своєю грою все живе і неживе. Розповідь про те, як Садко розбагатів за до золотих риб, подарованих йому Морським царем, в билину був включений пізніше. Деякі билин в цій частині билини говорять не «Морський», а «Водяний» цар. Самої пізньої частиною билини є колоритний розповідь про те, як Садко намагався «повикупіт’ усі товари новгородські».
Деякі дослідники вважають, що у билинного Садко був реальний прототип – багатий новгородец Садко Ситініч, згаданий у літописі у зв’язку з тим, що він в 1167 році побудував в Новгороді кам’яну церкву в ім’я Бориса і Гліба.