Пригадайте ознаки чарівної казки та особливості міфологічного світогляду. Чи можна, спираючись на них, назвати "Блакитного Птаха" пьєсою-казкою?
2)Чому Метерлінк заперечував, коли режисери інтерпретували "синій птах" як звичайну казку
3)Яким чином у М. Метерлінка співвідносяться смисл твору і видовище? Що з них важливіше? Обгрунтуйте (поясніть) свою думку
4)Яких вад людського характеру немає в Тільтіля і Мітіль? Чому фея довірила чарівной капелюх саме їм?
5)Символом чого був Блакитний Птах?
6) Чи випадково у своїй п'єсі Метерлінк використав відкритий фінал? Розкрийте його символіку.
Заранее
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
1)архаизмы:
Лукомо́рье – изгиб (излу́чина) морского берега.
На неве́домых доро́жках – на неизвестных (от «ведать» – знать), по которым никто не
ходил.
Неви́данный – небывалый, поразительный, удивительный.
Дол – пространство без деревьев - доли́на.
Виде́ние – призрак, привидение, явление из мира фантазии.
Там о заре́… – То есть при свете зари (заря – световая окраска горизонта перед
заходом или восходом солнца).
Ви́тязь – богатырь, воин.
Поведать – то же, что сообщить
Прихлынут - хлынут, приблизятся
И мёд я пил – лёгкий сладкий хмельной напиток
Чредо́й (чередо́й) – друг за другом.
Дя́дька – здесь: надзирающий, присматривающий за витязями-воинами (так до 1917
года называли мужчину-служителя, приставленного для пригляда за новобранцами в
военном заведении).
Мимохо́дом – идя войной.
Пленя́ет – берет в плен.
Сту́
па – тяжелый металлический, деревянный или каменный сосуд, в котором толкут
что-либо пестом или растирают зерно.
Ча́хнет – сохнет, слабеет, худеет, дряхлеет, становится слабым, болезненным.
Русский дух – русская душа; то, что составляет русский народный характер.
королевич – принц
Старославянизмы: злато, златая, песнь, брег.