Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Роман Александра Сергеевича Пушкина «Дубровский», очень мне нравится, ведь в нем писатель показывает читателям жизнь и быт русского дворянства начала 19 века, что позволяет нам углубиться в историю, выраженную художественным стилем, а не как принято, публицистическим. В центре нашего внимания – это жизнь двух дворянских семей – Троекуровых и Дубровских. Эти помещики были не просто друзьями, но и соседями. Но интересует нас главный герой романа Пушкина – молодой офицер в отставке Владимир Дубровский. Когда он приехал домой к своему отцу, то узнал, что все семейные ценности, имение переходят по решению суда к помещику Троекурову. Соседи повздорили, Троекуров разозлился на Дубровского и решил отнять у своего бывшего друга поместье. Троекуров добился своего. На суде у Дубровского случился нервный срыв. Егоровна, нянька Владимира Дубровского, послала ему письмо. В нём она писала, что у отца Владимира со здоровьем совсем плохо. Именно поэтому Владимир начинает мысленно обвинять своих со седей во всех бедах, в том числе и смерти своего отца. Он даже говорит Марии Кирилловне: „.. я тот несчастный, которого ваш отец лишил куска хлеба, выгнал из отеческого дома и послал грабить на больших дорогах». И мы видим, как больно главному герою от нахлынувшей боли и из-за смерти близкого человека. Тогда Владимир, в добавок к тому, что часть слуг не хочет переходить к новым хозяевам, Владимир поджигает родной дом, чтобы тот не достался Троекуровым. По вине кузнеца Архипа в огне пожара погибают приказчики. После этого молодой человек понимает, что дорога назад для него закрыта и ему приходится уйти в лес. Дубровский остался без гроша в кармане, и таким образом он стал разбойником вместе со своими холопами. Я считаю, что именно жизненные обстоятельства, душевная травма от потери, несчастье, которое произошло с его семьей, а также протест и гнев крестьян заставили Владимира Дубровского стать разбойником.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.