Рассмотрите внимательно иллюстрацию сравните её с фрагментом о Уайльда соловей и роза использовали бы вы данную для оформления сказки соловей и роза обьясни своё мнение
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
1. Зависть — главная тема трагедии. 2. Ремесленник и гений. 3. Злодейство Сальери. В трагедии «Моцарт и Сальери» А. С. Пушкина интересовали не столько исторические личности, сколько человеческие типы и их отношение к прекрасному. Главной темой трагедии является зависть довести человека до преступления. При жизни Пушкина слухи, будто композитор Сальери отравил из зависти гениального Моцарта, были широко распространены, и поэт считал этот факт вполне вероятным: «Завистник, который мог освистать ‘‘Дон-Жуана”, мог отравить его творца». До сих пор идут споры о причастности Сальери к смерти Моцарта. Несмотря на то, что историки музыки и биографы Моцарта отрицали это, вопрос об отравлении не решен окончательно. Пушкин хотел сначала назвать эту трагедию «Зависть», но изменил название, не полностью отвечающее смыслу произведения. Ведь Сальери не просто завистник, он тоже известный композитор. Пушкин создал философски обобщенные художественные образы, и поставил в своей трагедии нравственную проблему. Зависть здесь, по мнению С. М. Бонди, охватывает человека, который привык к всеобщему уважению и сам считает себя благородным. Он осознает себя завистником сам. Кто скажет, чтоб Сальери гордый был Когда-нибудь завистником презренным,, Змеей, людьми растоптанною, вживе Песок и пыль грызущею бессильно ?
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
2. Ремесленник и гений.
3. Злодейство Сальери.
В трагедии «Моцарт и Сальери» А. С. Пушкина интересовали не столько исторические личности, сколько человеческие типы и их отношение к прекрасному. Главной темой трагедии является зависть довести человека до преступления. При жизни Пушкина слухи, будто композитор Сальери отравил из зависти гениального Моцарта, были широко распространены, и поэт считал этот факт вполне вероятным: «Завистник, который мог освистать ‘‘Дон-Жуана”, мог отравить его творца». До сих пор идут споры о причастности Сальери к смерти Моцарта. Несмотря на то, что историки музыки и биографы Моцарта отрицали это, вопрос об отравлении не решен окончательно.
Пушкин хотел сначала назвать эту трагедию «Зависть», но изменил название, не полностью отвечающее смыслу произведения. Ведь Сальери не просто завистник, он тоже известный композитор. Пушкин создал философски обобщенные художественные образы, и поставил в своей трагедии нравственную проблему. Зависть здесь, по мнению С. М. Бонди, охватывает человека, который привык к всеобщему уважению и сам считает себя благородным. Он осознает себя завистником сам.
Кто скажет, чтоб Сальери гордый был Когда-нибудь завистником презренным,,
Змеей, людьми растоптанною, вживе Песок и пыль грызущею бессильно ?