Размышляет о прочитанном
1. Что поразило рассказчик и что он хочет сказать своим стихотворением?
2. Как вы понимаете следующие выражения?
-... седой мальчишка на лафете спал.
- Ты это горе знаешь понаслышке, а нам оно оборвало сердца.

ответьте

Маленький принц, потрапивши на Землю, відкриває для себе новий світ з іншими людьми. Він зі здивуванням помічає, що люди поспішають, стараються економити час, але витрачають його недоцільно, не вміють для свого задоволення скористатися тим, що їм може дати природа. «Люди набиваються у швидкі поїзди, але вони не знають, що шукають,— сказав маленький принц. — Тому вони метушаться і крутяться то сюди, то туди…». Далі він уточнює: «А те, що вони шукають, можна було б знайти в одній-єдиній троянді, у ковтку води…». Проте саме на Землі хлопчик осягнув мудрість. Лис пояснив йому, що дружба — це коли люди потрібні один одному і відповідають один за одного. І найдорожчим виявляється те, у що вкладаєш свою працю, турботи, час і душу. Справжній друг — то дорогий скарб. Люди «купують речі готовими у торговців. Але ж немає таких торговців, що продавали б друзів». Отже, друга треба знайти і заслужити його довіру.

Наделённый даром видеть сокровенное, Пушкин обнаружил два чувства, питающих русское сердце:
.Два чувства дивно близки нам —
В них обретает сердце пищу —
Любовь к родному пепелищу,
Любовь к отеческим гробам.
На них основано от века 
По воле Бога самого
Cамостоянье человека, 
Залог величия его.
Болит ли у нового поколения сердце при виде заброшенных русских деревень, вдохновлявших некогда поэзию и Пушкина, и других поэтов XIX и XX веков? Разрывается ли душа от молчания разрушенных заводов, слепоты заколоченных окон сельских домов? А зарастающая сорной травой земля ?
Если не мы, то кто же изменит всё то, что нам не нравится? Кто эту землю? Мы её будущее. (Ну как-то так можно. )