Європейська культура XIX століття - складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Як і в 16 ст. початок дев'ятнадцятого сторіччя не нагадував його кінець. Початок сторіччя пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з 18 ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму,
Очерк В.Г. Короленко назван "Парадокс", так как в основе его сюжета лежит история безрукого калеки Яна Залуского, который своей жизнью показывает парадоксальность человеческого бытия. Несмотря на то, что он является калекой, Ян не унывает и оптимистично смотрит на жизнь: он не только сам себя обслуживает и работает, но и свои здоровым племянникам, подаёт милостыню нищим, хотя деньги даются ему с таким трудом. Парадокс заключается в том, что в его неполноценном теле живёт огромная любовь и тяга к жизни, в то время как у здоровых людей она гораздо меньше.
Європейська культура XIX століття - складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Як і в 16 ст. початок дев'ятнадцятого сторіччя не нагадував його кінець. Початок сторіччя пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з 18 ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму,
Очерк В.Г. Короленко назван "Парадокс", так как в основе его сюжета лежит история безрукого калеки Яна Залуского, который своей жизнью показывает парадоксальность человеческого бытия. Несмотря на то, что он является калекой, Ян не унывает и оптимистично смотрит на жизнь: он не только сам себя обслуживает и работает, но и свои здоровым племянникам, подаёт милостыню нищим, хотя деньги даются ему с таким трудом. Парадокс заключается в том, что в его неполноценном теле живёт огромная любовь и тяга к жизни, в то время как у здоровых людей она гораздо меньше.