Недоросль интересен в сегодняшнем мире своей актуальности в любой эпохе, яркостью высмеивания пороков, хоть и в завуалированной форме. Также полезно прочесть это произведение Фонвизина в любом возрасте, но главное взглянуть на него из двух времен, сложно выстроенного, как сейчас, так и во время публикации. Глупость, невежество в вечном споре с разумом достойного поколения. Маменькины сынки, властные женщины, подкаблучники-мужчины. Все это есть сейчас, и тогда это было. И именно этим и хорош Недоросль Фонвизина. Его произведение на все времена. Этот рассказ о дворянской семье, в которой сын - недоросль. А его мать типичная барыня, которая всем командует и унижает, даже собственного мужа. И выглядит это очень смешно, так как это госпожа глупа. Хоть автор показывает этот рассказ в виде комедии, смысл его очень и очень печален. Даже в наше время этот рассказ очень интересен, так как и в нашем обществе есть проблемы того времени. Как много богатых людей, но только не умом.
Проблема поет і суспільство є однією з найгостріших для людей із творчим потенціалом і загостреним світовідчуттям — для митців слова. Як почуватиметься талановита високоінтелектуальна людина, наприклад, у товаристві обмежених міщан? Чи .оцінять вони духовні й творчі надбання такої людини? Чого варті всі прекрасні душевні поривання, усі вияви натхнення для брутальної нечулої юрби? Ці питання ставить видатний французький поет XIX століття Шарль Бодлер у своїй поезії "Альбатрос".
Як представник символізму в літературі, Шарль Бодлер віддавав перевагу асоціативному мисленню. Важливим для нього був символ як уособлення певного явища, філософського поняття. Вірш "Альбатрос" — яскравий тому доказ.
Автор говорить про гордих морських птахів, альбатросів, які вільно ширяють над водними глибинами. їхні білосніжні крила, плавний політ не можуть не викликати захоплення. Та ось альбатроса для розваги ловлять матроси й кладуть його на палубу. Що бачимо далі? Величезні крила, які так добре тримали в повітрі, не дають злетіти з палуби й тільки безпомічно волочаться за тілом, ноги ледве ступають — і птах виглядає смішно й незграбно.
Недоросль интересен в сегодняшнем мире своей актуальности в любой эпохе, яркостью высмеивания пороков, хоть и в завуалированной форме. Также полезно прочесть это произведение Фонвизина в любом возрасте, но главное взглянуть на него из двух времен, сложно выстроенного, как сейчас, так и во время публикации. Глупость, невежество в вечном споре с разумом достойного поколения. Маменькины сынки, властные женщины, подкаблучники-мужчины. Все это есть сейчас, и тогда это было. И именно этим и хорош Недоросль Фонвизина. Его произведение на все времена. Этот рассказ о дворянской семье, в которой сын - недоросль. А его мать типичная барыня, которая всем командует и унижает, даже собственного мужа. И выглядит это очень смешно, так как это госпожа глупа. Хоть автор показывает этот рассказ в виде комедии, смысл его очень и очень печален. Даже в наше время этот рассказ очень интересен, так как и в нашем обществе есть проблемы того времени. Как много богатых людей, но только не умом.
Объяснение:
Сделай мой ответ лучшим ★★★★★.
Проблема поет і суспільство є однією з найгостріших для людей із творчим потенціалом і загостреним світовідчуттям — для митців слова. Як почуватиметься талановита високоінтелектуальна людина, наприклад, у товаристві обмежених міщан? Чи .оцінять вони духовні й творчі надбання такої людини? Чого варті всі прекрасні душевні поривання, усі вияви натхнення для брутальної нечулої юрби? Ці питання ставить видатний французький поет XIX століття Шарль Бодлер у своїй поезії "Альбатрос".
Як представник символізму в літературі, Шарль Бодлер віддавав перевагу асоціативному мисленню. Важливим для нього був символ як уособлення певного явища, філософського поняття. Вірш "Альбатрос" — яскравий тому доказ.
Автор говорить про гордих морських птахів, альбатросів, які вільно ширяють над водними глибинами. їхні білосніжні крила, плавний політ не можуть не викликати захоплення. Та ось альбатроса для розваги ловлять матроси й кладуть його на палубу. Що бачимо далі? Величезні крила, які так добре тримали в повітрі, не дають злетіти з палуби й тільки безпомічно волочаться за тілом, ноги ледве ступають — і птах виглядає смішно й незграбно.
Объяснение: