Скласти розповідь на тему "моя порада чиву". відштовхуватись від оповідання розбишака чив це я дав йому ім’я — чив. чив жив над вікном другого поверху того будинку, що навпроти мене. там у стіні була якась щілина. чив вигнав звідти старого горобця-боягуза й оселився сам. на порозі його оселі я вперше й побачив чива. це було ясного осіннього ранку. сходило скупе осіннє сонце, і чив, сидячи на порозі, співав свою немудру пісеньку. чив співав значно краще, ніж інші горобці, яких мені завжди доводилося слухати навколо. я ж забув сказати, що чив — це звичайний собі горобець. та ні, своєю вдачею чив відрізнявся від інших горобців. скажімо, я помітив, що чив вродливіший за тих горобців, серед яких він жив. сидів я і працював біля вікна, а чив відпочивав у себе на порозі. раптом він прилетів, сів по той бік шибки, безстрашно глянув на мене швидкими гарними очима: спочатку одним оком, потім другим. щось клюнув і зухвало цвірінькнув — чив-чив! далі, витягнувши шию, чив зазирнув до мене на стіл і знову вдоволено — чив-чив! тільки був чив зухвалий розбишака. сидить він у себе на краєчку щілини й озирає весь видимий світ. йому вже не хочеться їсти, а кортить затіяти бійку. чив бачить купу свіжого сміття у дворі. там є щось смачне, бо статечний1 горобець поспішає до купи зі своєю тихою сіренькою горобчихою. чив миттю падає теж на ту саму купу й під самим носом у статечного горобця клює смачні наїдки. чив нічого не дає статечному горобцеві. той образився й настовбурчив пір’я. цього лише й чекав чив. він присідає на ліву лапку, а правим крилом знизу вгору б’є статечного горобця в бік. от уже й зчинилася сварка. підскочили ще троє сусідів-горобців і стали на боці ображеного. 1 статечний — розсудливий, розважливий у вчинках, поважний. усі вони гуртом пішли в наступ на чива. та він не злякався. він майже ліг на землю грудьми, розкрив крила, настовбурчив сердито чубчик і завзято оборонявся від п’ятьох. він не дозволить себе ображати!
