Образ Хлестакова в комедии "Ревизор" является самым сложным для понимания, на это обращал внимание и сам Гоголь. В чем его сложность? Он настолько глупый, пустой и ничтожный человек, что даже не осознать этого. Но при этом ему удается обмануть главных чиновников и самого городничего, отыграв роль ревизора.
Читатель впервые знакомится с Иваном Александровичем Хлестаковым в трактире, где он сидит голодный, жалкий, ожидающий денег от отца. Сам он служит на низкой должности, и его никто не уважает. Даже собственный лакей и трактирный слуга общаются с ним на равных. Хлестаков клянчит себе обед в долг, да ещё и боится попасть в тюрьму за неуплату. Этот человек не понимает, как устроен мир вокруг, ему кажется, что все решает случай и связи.
Поэтому когда ему по ошибке начинают оказывать почести, он охотно присваивает их себе и чувствует свою значимость.
Когда Хлестаков внезапно становится важным человеком, он начинает "добавлять" себе достижений, связей и заслуг. Из-за дремучего невежества он не понимает, что зашёл слишком далеко, приписывая себе и военные, и чиновничьи, и придворные занятия. Если бы он знал, кто чем занимается, врал бы более правдоподобно. А пока он с детской непосредственностью врет, что и пишет романы, и вот-вот станет фельдмаршалом, и запросто ездит во дворец, и общается с Пушкиным.
Поразительно, но такая неправдоподобная ложь воспринимается чиновниками серьезно. Это происходит из-за страха и ожидания подвоха в его словах. Зная, что ревизор должен был проводить проверку тайно, чиновники во всех рассказах Хлестакова ищут скрытый смысл. В итоге Хлестаков простодушно мечтает вслух о своем величии, а чиновники эти дикие фантазии воспринимают как правду.
Именно это позволяет главному герою одурачить чиновников, которые сами преуспели в обмане. Все это создаёт впечатление, что изменить ситуацию в России удастся не скоро.
Гомер "Іліада" є моїм найулюбленішим твором давньогрецького автора. Тому що там цікавий сюжет и цікаві персонажі. Але з усіх персонажів мені найбільше сподобався Ахілл. Він був сином богині Феміди й царя Пелея. Феміда знала, що її синові судилася героїчна доля,безсмертна слава. Він мав стати найбільшим героєм Троянської війни, але полягти під стінами Трої. Всіма силами намагалася мати відвернути ту грізну долю. Щоб зробити сина невразливим і таким чином дати йому безсмертя, Феміда ще немовлям занурила Ахілла у води підземної річки Стікс, тримаючи дитя за п’ятку. Через це тіло майбутнього героя стало твердим, мов криця. Єдиним уразливим місцем на тілі Ахілла залишилася п’ятка, яку вода Стікса не обмила. Коли Ахілл виріс і став прекрасним юнаком, по всій Греції розлетілася звістка про те, що Менелай збирає героїв у похід на Трою. Феміда знала, яка доля чекає на її сина, і тому сховала його на острові Скірос у палаці царя Лікомеда. Сам юнак жив серед царських дочок, переодягнений у жіноче вбрання. Вдавшись до хитрощів, Одіссей зумів переконати Ахілла взяти участь у поході на Трою. На шляху до Трої та під час її облоги Ахілл здійснив чимало подвигів. Він був безстрашним, відважним і сильним воїном, який не знав поразок. Довгих дев’ять років тривала облога Трої. Як розлючений лев бився Ахілл, убиваючи одного за одним героїв Трої Кинулися урозтіч троянці, Ахілл несамовито переслідував їх аж до самої брами Трої. Ахілл був готовий напасти навіть на бога. Розгніваний Аполлон скерував стрілу Паріса в єдине вразливе місце Ахілла — п’яту, для героя це була смертельна рана. Сімнадцять днів оплакували, а на вісімнадцятий день тіло героя було спале но на похоронному багатті.
Понад три тисячоліття минуло від часів Троянської війни. Але мене й до сьогодні вражають мужність, відвага, шляхетне ставлення до переможеного ворога, відданість своїм друзям давньогрецького героя Ахілла.
Образ Хлестакова в комедии "Ревизор" является самым сложным для понимания, на это обращал внимание и сам Гоголь. В чем его сложность? Он настолько глупый, пустой и ничтожный человек, что даже не осознать этого. Но при этом ему удается обмануть главных чиновников и самого городничего, отыграв роль ревизора.
Читатель впервые знакомится с Иваном Александровичем Хлестаковым в трактире, где он сидит голодный, жалкий, ожидающий денег от отца. Сам он служит на низкой должности, и его никто не уважает. Даже собственный лакей и трактирный слуга общаются с ним на равных. Хлестаков клянчит себе обед в долг, да ещё и боится попасть в тюрьму за неуплату. Этот человек не понимает, как устроен мир вокруг, ему кажется, что все решает случай и связи.
Поэтому когда ему по ошибке начинают оказывать почести, он охотно присваивает их себе и чувствует свою значимость.
Когда Хлестаков внезапно становится важным человеком, он начинает "добавлять" себе достижений, связей и заслуг. Из-за дремучего невежества он не понимает, что зашёл слишком далеко, приписывая себе и военные, и чиновничьи, и придворные занятия. Если бы он знал, кто чем занимается, врал бы более правдоподобно. А пока он с детской непосредственностью врет, что и пишет романы, и вот-вот станет фельдмаршалом, и запросто ездит во дворец, и общается с Пушкиным.
Поразительно, но такая неправдоподобная ложь воспринимается чиновниками серьезно. Это происходит из-за страха и ожидания подвоха в его словах. Зная, что ревизор должен был проводить проверку тайно, чиновники во всех рассказах Хлестакова ищут скрытый смысл. В итоге Хлестаков простодушно мечтает вслух о своем величии, а чиновники эти дикие фантазии воспринимают как правду.
Именно это позволяет главному герою одурачить чиновников, которые сами преуспели в обмане. Все это создаёт впечатление, что изменить ситуацию в России удастся не скоро.
Гомер "Іліада" є моїм найулюбленішим твором давньогрецького автора. Тому що там цікавий сюжет и цікаві персонажі. Але з усіх персонажів мені найбільше сподобався Ахілл. Він був сином богині Феміди й царя Пелея. Феміда знала, що її синові судилася героїчна доля,безсмертна слава. Він мав стати найбільшим героєм Троянської війни, але полягти під стінами Трої. Всіма силами намагалася мати відвернути ту грізну долю. Щоб зробити сина невразливим і таким чином дати йому безсмертя, Феміда ще немовлям занурила Ахілла у води підземної річки Стікс, тримаючи дитя за п’ятку. Через це тіло майбутнього героя стало твердим, мов криця. Єдиним уразливим місцем на тілі Ахілла залишилася п’ятка, яку вода Стікса не обмила. Коли Ахілл виріс і став прекрасним юнаком, по всій Греції розлетілася звістка про те, що Менелай збирає героїв у похід на Трою. Феміда знала, яка доля чекає на її сина, і тому сховала його на острові Скірос у палаці царя Лікомеда. Сам юнак жив серед царських дочок, переодягнений у жіноче вбрання. Вдавшись до хитрощів, Одіссей зумів переконати Ахілла взяти участь у поході на Трою. На шляху до Трої та під час її облоги Ахілл здійснив чимало подвигів. Він був безстрашним, відважним і сильним воїном, який не знав поразок. Довгих дев’ять років тривала облога Трої. Як розлючений лев бився Ахілл, убиваючи одного за одним героїв Трої Кинулися урозтіч троянці, Ахілл несамовито переслідував їх аж до самої брами Трої. Ахілл був готовий напасти навіть на бога. Розгніваний Аполлон скерував стрілу Паріса в єдине вразливе місце Ахілла — п’яту, для героя це була смертельна рана. Сімнадцять днів оплакували, а на вісімнадцятий день тіло героя було спале но на похоронному багатті.
Понад три тисячоліття минуло від часів Троянської війни. Але мене й до сьогодні вражають мужність, відвага, шляхетне ставлення до переможеного ворога, відданість своїм друзям давньогрецького героя Ахілла.