Составление «толстых» и «тонких» вопросов. Используя таблицу, составь три «толстых» и три «тонких» вопроса по прочитанному отрывку сказки. «Тонкие» вопросы требуют краткого конкретного ответа. Чтобы ответить на «толстые» вопросы, нужно все обдумать, проанализировать и высказать свою точку зрения.
Найбільша цінність держави, її сила – це народ, а народ – це і є сила. Згуртований народ – це непробивна, нездоланна міць. А єдність всіх людей в боротьбі за праве діло – це ще більше могуття, яке не можливо здолати.
Саме згуртовану боротьбу за добро, мир і спокій простого народу можна гати в історичній повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Там розповідається про мешканців села Тухля, які згуртовано та відважно відбивали набіги монголо-татар, котрі нападали несподівано і жорстоко, руйнували помешкання, знущалися з людей,
залишали після себе страшну розруху. Люди не могли протистояти цим набігам самостійно, тому вони об’єдналися.
Порадившись, оцінювали ситуацію, могли розрахувати свої сили таким чином, щоб дати відсіч нападникам. Тут ми бачимо як тухольці злагоджено виконують накази мудрих сільських старійшин. Також вартий уваги епізод, коли люди перегороджували річку, гуртом носили мул, гілля, валили дерева, працювали усі – від малого до старого. Цей твір Івана Франка має історичне підгрунтя. Автор доводить, що сила народу в його єдності.
Недарма ж в нас говорять, що гуртом і батька легше бити. Навіть у найскрутніших
ситуаціях, таких, які описані в творі “Захар Беркут”, коли людям загрожує цілковита руйнація та навіть смерть, єдність людей може їх врятувати.
Особливо актуальним цей твір є сьогодні, в час, коли довкола нас відбуваються події, несумісні з поняттям незалежності та свободи. Саме в цей складний для нашої держави період, варто бути як ніколи згуртованими та єдиними в своїх намірах та єдиній меті.
Байка «Ворона і лисиця» Я вважаю, що ця байка повчальна тим, що застерігає людей, ласих на лестощі, від надмірної довірливості. Так і бачиш хитру Лисицю, що крутиться у дерева і лестить Ворону, що знайшов шматок сиру. Виявляється, в Ворона і колір пір'я царствений, і взагалі він ставний молодець. Бути б йому володарем у пернатих, ось тільки голос для цього потрібен теж царствений. Ось тут Ворон і вирішив довести, що у нього так необхідний для володаря пернатих голос. Каркнув в усі гайвороння горло і випустив сир. Лиса домоглася свого лестощами, а Ворон залишився ні з чим. Як тільки Лиса досягла свого, куди і лестощі поділися! Тепер вона вже знущається над Ворона: «Голос, Ворон, у тебе є, а розуму-то не бувало".
Найбільша цінність держави, її сила – це народ, а народ – це і є сила. Згуртований народ – це непробивна, нездоланна міць. А єдність всіх людей в боротьбі за праве діло – це ще більше могуття, яке не можливо здолати.
Саме згуртовану боротьбу за добро, мир і спокій простого народу можна гати в історичній повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Там розповідається про мешканців села Тухля, які згуртовано та відважно відбивали набіги монголо-татар, котрі нападали несподівано і жорстоко, руйнували помешкання, знущалися з людей,
залишали після себе страшну розруху. Люди не могли протистояти цим набігам самостійно, тому вони об’єдналися.
Порадившись, оцінювали ситуацію, могли розрахувати свої сили таким чином, щоб дати відсіч нападникам. Тут ми бачимо як тухольці злагоджено виконують накази мудрих сільських старійшин. Також вартий уваги епізод, коли люди перегороджували річку, гуртом носили мул, гілля, валили дерева, працювали усі – від малого до старого. Цей твір Івана Франка має історичне підгрунтя. Автор доводить, що сила народу в його єдності.
Недарма ж в нас говорять, що гуртом і батька легше бити. Навіть у найскрутніших
ситуаціях, таких, які описані в творі “Захар Беркут”, коли людям загрожує цілковита руйнація та навіть смерть, єдність людей може їх врятувати.
Особливо актуальним цей твір є сьогодні, в час, коли довкола нас відбуваються події, несумісні з поняттям незалежності та свободи. Саме в цей складний для нашої держави період, варто бути як ніколи згуртованими та єдиними в своїх намірах та єдиній меті.
Объяснение:
Я вважаю, що ця байка повчальна тим, що застерігає людей, ласих на лестощі, від надмірної довірливості. Так і бачиш хитру Лисицю, що крутиться у дерева і лестить Ворону, що знайшов шматок сиру. Виявляється, в Ворона і колір пір'я царствений, і взагалі він ставний молодець. Бути б йому володарем у пернатих, ось тільки голос для цього потрібен теж царствений. Ось тут Ворон і вирішив довести, що у нього так необхідний для володаря пернатих голос. Каркнув в усі гайвороння горло і випустив сир. Лиса домоглася свого лестощами, а Ворон залишився ні з чим. Як тільки Лиса досягла свого, куди і лестощі поділися! Тепер вона вже знущається над Ворона: «Голос, Ворон, у тебе є, а розуму-то не бувало".