Повесть «Тарас Бульба» - удивительное по красоте и силе творение великого писателя Николая Васильевича Гоголя. Оно поражает читателей великой силой любви к своей Родине, к своему народу, стремлением к борьбе за независимость родной земли.
Главный герой повести – старый казак Тарас Бульба. Главную цель своей жизни видит он в борьбе за свободу родной земли. Ему не сидится дома, рядом с женой. Он хочет в Запорожскую Сечь, на волю, где есть разгуляться удалому казаку. Только там, среди товарищей, живет Тарас полноценной жизнью, там он вдыхает воздух свободы полной грудью.
Тарас Бульба – порождение своего тревожного, полного бранной сечи времени. В XV-XVII веках Украина переживала трудные времена. Порабощенная, разоренная, она всячески старалась отстоять свою независимость, сохранить свою религию и обычаи. За это борется атаман запорожского войска Бульба Тарас. С первых строк читатель видит прежде всего воина. Убранство его дома говорит само за себя. На стенах висят сабли и нагайки, невода и ружья, рог для пороха, уздечка для коня и путы. То есть, «светлица была убрана… во вкусе того бранного, трудного времени, когда начались разыгрываться схватки и битвы на Украине за унию».
Автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович). Літописець XIV ст. вважав Данила Заточника реальною особою, насправді заточеним (звідси «Заточник»), тобто засланим на озеро Лаче. Під 1378 р. у Симеонівському літописі розповідається про якогось попа, що прийшов з Орди «з мішком зілля» і засланого на озеро Лаче, «идеже бѣ Данило Заточник». Проте деякі дослідники припускають, що Данило Заточник — вигадана особа, від імені якої анонімним автором написане суто літературне послання.
Авторський текст послання Данила Заточника не зберігся. До нас дійшло п'ять його переробок, опублікованих Н. Н. Зарубіним, найвідоміші з яких — «Слово» і «Моління» Данила Заточника. Найкраще уявлення про первісний текст дає «Слово», у якому авторський текст, на відміну від інших редакцій, не перероблений, а лише доповнений пізнішими вставками, у тому числі і з тексту «Моління»
Главный герой повести – старый казак Тарас Бульба. Главную цель своей жизни видит он в борьбе за свободу родной земли. Ему не сидится дома, рядом с женой. Он хочет в Запорожскую Сечь, на волю, где есть разгуляться удалому казаку. Только там, среди товарищей, живет Тарас полноценной жизнью, там он вдыхает воздух свободы полной грудью.
Тарас Бульба – порождение своего тревожного, полного бранной сечи времени. В XV-XVII веках Украина переживала трудные времена. Порабощенная, разоренная, она всячески старалась отстоять свою независимость, сохранить свою религию и обычаи. За это борется атаман запорожского войска Бульба Тарас. С первых строк читатель видит прежде всего воина. Убранство его дома говорит само за себя. На стенах висят сабли и нагайки, невода и ружья, рог для пороха, уздечка для коня и путы. То есть, «светлица была убрана… во вкусе того бранного, трудного времени, когда начались разыгрываться схватки и битвы на Украине за унию».
Автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович). Літописець XIV ст. вважав Данила Заточника реальною особою, насправді заточеним (звідси «Заточник»), тобто засланим на озеро Лаче. Під 1378 р. у Симеонівському літописі розповідається про якогось попа, що прийшов з Орди «з мішком зілля» і засланого на озеро Лаче, «идеже бѣ Данило Заточник». Проте деякі дослідники припускають, що Данило Заточник — вигадана особа, від імені якої анонімним автором написане суто літературне послання.
Авторський текст послання Данила Заточника не зберігся. До нас дійшло п'ять його переробок, опублікованих Н. Н. Зарубіним, найвідоміші з яких — «Слово» і «Моління» Данила Заточника. Найкраще уявлення про первісний текст дає «Слово», у якому авторський текст, на відміну від інших редакцій, не перероблений, а лише доповнений пізнішими вставками, у тому числі і з тексту «Моління»