Сравните отрывок из произведения А. И. Куприна с иллюстрациями к нему. Охарактеризуйте специфические средства создания образов в литературе и живописи. Прокомментируйте свою точку зрения. Для подтверждения своей точки зрения используйте цитаты.
Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є ій персональний комп'ютер, найчастіше підключений до мережі інтернет. із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп'ютером — мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв'язатися з потрібною людиною. новий час змінює свідомість, прискорюються процеси ізації. проте кожне наукове відкриття, кожна технічна новація призводить до наслідків печальних. особливо коли ультрасучасна технологія стає заручником недобрих людських намірів або просто потрапляє до рук неуків, бездарностей, , невідповідальних людей. наприклад, наприкінці xx ст. в україні "мирний" атом став причиною радіаційного забруднення великої території родючої землі, тяжких захворювань та смертей людей. наслідки чорнобильської катастрофи остаточно не зникнуть із поколінням її очевидців, а будуть проявлятися у вигляді генетичних мутацій та погіршення стану здоров'я онуків тих, хто вважав пожежу на атомній станції не таким уже й великим лихом та свято вірив у всемогутність радянського уряду. у середині xx ст. над японськими містами хіросімою та нагасакі було проведено жахливий за своїми наслідками експеримент. кожна людська смерть — це страшна трагедія. ці дві події пов'язані між собою багато чим, хоча схематично цей зв'язок можна зобразити так: наукове відкриття — людське страждання і смерть. постає одвічне питання: хто винен? безперечно, винні ті, хто ухвалив рішення та здійснив атомне бомбардування, ті, хто своєчасно не зреагував на пожежу в атомному реакторі. але найбільша провина і відповідальність лежить на тих, хто "подарував" людству можливість користуватися тим самим атомом. талановитий науковець завжди дивиться на світ не так, як інші: він здатен побачити невидимі іншим закономірності, маніпулювати найрізноманітнішою інформацією, проводити досліди, експерименти. результатом цієї діяльності є відкриття, які, у свою чергу, можуть принести людству користь або шкоду. проблема відповідальності вчених за свої наукові відкриття своєрідно розкривається у п'єсі б. брехта "життя галілея".
При чтении мы можем понять, почему некоторые считают, что это – притча о любви отца., а не только притча о блудном сыне. В ней рассказывается о младшем сыне в семье, который получает наследство от своего отца. (Сравни Второзаконие 21:17.) Этот сын отправляется в далекую страну, где он ведет разгульную жизнь и расточает все, затем принимает работу свинопаса и доходит до того, что жаждет насытиться едой свиней. В заключение он образумливается и решает вернуться домой, хотя бы только в качестве наемного работника для своего отца. Когда он приближается к дому, отец предпринимает позитивный шаг, приветствуя его, даже устраивает пир. Старший брат, который остался дома и работал, возмущается оказанным милосердием. Но отец говорит, что они должны радоваться, потому что сын был мертв, а теперь жив
