Це оповідання Рея Бредбері, яке розповідає про дівчинку Дугласа Сполдінга на ім'я Томі, яка зі своєю родиною живе в маленькому містечку під час останніх днів літа 1928 року. Дівчинка засмучена тим, що літо закінчується і все, що було звичним і приємним, зникне назавжди.
Одного дня Томі зустріла літнього чоловіка по імені Карні, який продавав лимонад на вулиці. Він дав їй почути свою історію, яка змусила дівчинку переглянути своє ставлення до майбутнього та насолоджуватися кожною миттю свого життя.
Карні розповів їй, що він колись був молодим і повний життєвої енергії, але тепер більше не може зробити те, що колись робив. Він сумує за тим, що вже не може насолоджуватися кожним днем свого життя, тому що вже старий.
Ця розмова з Карні надихнула Томі, щоб насолоджуватися кожним моментом літа, поки воно ще триває, і не думати про те, що буде пізніше. Вона зрозуміла, що кожен день є цінним, і що варто цінувати кожну мить.
Оповідання закінчується тим, що Томі й її брат повертаються додому зі свого останнього купання в озері і зізнаються своїй матері, що насправді не сумують за літом, бо вони насолоджувалися кожним днем, що був дано їм на момент.
Я считаю, что мысль автора данного текста, выраженного в выделенном фрагменте, заключается в том, что прошлое изменить и забыть нельзя, оно всегда вернётся.
В предложениях 43-53 Юамбус говорил с учителем , которого долго искал. Он хотел извиниться за нанесённое им увечье. Хотел забыть о прошлом, но оно всегда всплывало в памяти. В предложениях 55-57 главный герой чувствовал раскаяние.
Делая вывод к вышесказанному, могу сказать, что осознание вины не оставляло взрослого Бамбуса. Вина причиняла боль.
Одного дня Томі зустріла літнього чоловіка по імені Карні, який продавав лимонад на вулиці. Він дав їй почути свою історію, яка змусила дівчинку переглянути своє ставлення до майбутнього та насолоджуватися кожною миттю свого життя.
Карні розповів їй, що він колись був молодим і повний життєвої енергії, але тепер більше не може зробити те, що колись робив. Він сумує за тим, що вже не може насолоджуватися кожним днем свого життя, тому що вже старий.
Ця розмова з Карні надихнула Томі, щоб насолоджуватися кожним моментом літа, поки воно ще триває, і не думати про те, що буде пізніше. Вона зрозуміла, що кожен день є цінним, і що варто цінувати кожну мить.
Оповідання закінчується тим, що Томі й її брат повертаються додому зі свого останнього купання в озері і зізнаються своїй матері, що насправді не сумують за літом, бо вони насолоджувалися кожним днем, що був дано їм на момент.
В предложениях 43-53 Юамбус говорил с учителем , которого долго искал. Он хотел извиниться за нанесённое им увечье. Хотел забыть о прошлом, но оно всегда всплывало в памяти. В предложениях 55-57 главный герой чувствовал раскаяние.
Делая вывод к вышесказанному, могу сказать, что осознание вины не оставляло взрослого Бамбуса. Вина причиняла боль.