Укажіть, як оповідач твору А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» опинився в
пустелі.
а) Здійснив вимушену посадку літака через несправність мотора;
б) брав участь в експедиції з пошуку води;
в) брав участь у розвідуальній експедиції з пошуку секретних аеродромів ворога;
г) брав участь у рятувальній операції з розшуку дитини.
2. Укажіть назву астероїда маленького принца.
а) Марс-4;
б) №3251;
в) В-612;
г) астероїд Рожі.
3. Укажіть, яку літературу представляє Р. Бах.
а) Американську;
б) англійську;
в) канадську;
г) німецьку.
4. Укажіть, кого Р. Бах згадує в епіграфі-присвяті до твору «Чайка Джонатан
Лівінгстон».
а) Легендарного пілота Дж. Лівінгстона, ім’ям якого названо головного героя твору;
б) усіх авіаторів, хто сміливо прямував до мрії, незважаючи на небезпечні перешкоди;
в) маленького принца — героя твору А. де Сент-Екзюпері;
г) справжнього Джонатана-чайку, що живе в душі кожної людини.
Середній рівень
(за кожну правильну відповідь нараховується )
5. Напишіть, кому з героїв твору «Маленький принц» належать слова: «У кожної
людини свої зорі. Для одних, тих, хто подорожує, вони дороговказ. Для інших це маленькі вогники. Для вчених зірки — наукова загадка. Для мого ділка вони
золоті. Але всі ці зорі німі. А ти матимеш такі зірки, яких більше ні в кого немає...»
6. Укажіть, які світи протиставлені у творі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц».
7. Що спонукало Джонатана порушити закони зграї? Чого прагнув герой?
Достатній рівень
(за кожну правильну відповідь нараховується )
8. Запишіть проблеми, поставлені А. де Сент-Екзюпері у творі «Маленький принц».
9. Схарактеризуйте світ зграї. За якими законами вона живе?
Високий рівень
(за повне розкриття теми нараховується )
10. Напишіть невеликий твір-роздум на одну з тем.
а) Які життєві правила Маленького Принца ви вважаєте найважливішими?
Обгрунтуйте думку.
б) Чого я навчився від Джоанатана Лівінгстона? (за твором Р. Баха.)
"...Начинаются чины – перестает искренность..." "...Тогда не знали еще заражать людей столько, чтоб всякий считал себя за многих. Зато нонче многие не стоят одного..." "...имей сердце, имей душу, и будешь человек во всякое время. На все прочее мода: на умы мода, на знания мода, как на пряжки, на пуговицы..." "... [без души] просвещеннейшая умница – жалкая тварь. Невежда без души – зверь. "...чины нередко выпрашиваются, а истинное почтение необходимо заслуживается..." "...гораздо честнее быть без вины обойдену, нежели без заслуг " "Оставлять богатство детям? В голове нет. Умны будут – без него обойдутся; а глупому сыну не в богатство..." "...Видал я молодцов в золотых кафтанах, да с свинцовой головою... "...Наличные деньги – не наличные достоинства..." "...Золотой болван – все болван..." "не тот богат, который отсчитывает деньги, чтоб прятать их в сундук, а тот, который отсчитывает у себя лишнее, чтоб тому, у кого нет нужного..." "... Прямую цену уму дает благонравие. Без него умный человек – чудовище. Оно неизмеримо выше всей беглости ума. Это легко понять всякому, кто хорошенько подумает..." (Стародум) "...Умного человека легко извинить можно, если он какого-нибудь качества ума и не имеет. Честному человеку никак простить нельзя, ежели недостает в нем какого-нибудь качества сердца. Ему необходимо все иметь надобно. Достоинство сердца неразделимо. Честный человек должен быть совершенно честный человек...".В человеческом невежестве весьма утешительно считать все то за вздор, чего не знаешь..." Перед нами в чистом виде просветительские речи гуманиста - просветителя.Так во что верит Фонвизин ?В силу разума ,в здравый смысл ,в милосердие ,в порядочность ,честность ,ответственность и благоразумие .,в долг и честь человека! Этому у него научился А.С.Пушкин ,который впоследствии скажет: !"..В мой жестокий век восславил я свободу и милость к падшим призывал"
Суть счастья у всех разная, но ощущаем мы его одинаково. Это радость, эйфория, чувство правильности происходящего, гармония. Возможно, человек живет именно для того, чтобы стать счастливым? Думаю, так оно и есть.
Если вспомнить произведение «Куст сирени», мы увидим, что для главной его героини счастье состояло в любви. И не просто в любви, а в самопожертвовании ради нее. Она готова была принести все на ее алтарь, лишь бы ее мужу было хорошо. При этом Вера совсем не испытывала дискомфорта или разочарования. Она получала в ответ любовь мужа, этого ей было достаточно. В конце мы видим, что все ее усилия были не напрасны.