Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а просто співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками
Наверняка каждый из нас знает, что бывают случаи, когда всего лишь одно слово полностью изменить жизнь человека. Именно это и произошло с главным героем повести И. С. Тургенева «Ася».
Молодой человек Н. Н., путешествуя по Европе, в одном из немецких городков познакомился с братом и сестрой Гагиными. Почувствовав симпатию и расположение друг к другу, юноши быстро подружились. Что касается Аси, то сперва она показалась Н. Н. странной: постоянно дичилась, совершала эксцентричные поступки, не к месту смеялась. Однако, узнав ее ближе, он понял, что она — искренняя, умная, очень чувствительная девушка. Гагин так характеризовал свою сестру: «У ней сердце очень доброе, но голова бедовая».
Милая простота и обаяние Аси не смогли оставить Н.Н. равнодушным. Он привязался к Асе, и видеть ее каждый день стало для него жизненной необходимостью. Со временем молодой человек понимает, что его привязанность перерастает в совсем иное чувство — в его сердце зарождается любовь. И Ася отвечает взаимностью, но Гагин тревожится за нее, поскольку лучше других понимает свою сестру. Он предостерегает друга от опрометчивых поступков и обещаний, говоря, что у Аси «ни одно чувство не бывает наполовину», она не приемлет фальши и неискренности.
Герой долго размышляет над создавшимся положением. Он, несомненно, счастлив находиться рядом с Асей, но также понимает, что ему необходимо время, чтобы чувства окрепли. В результате молодой человек принимает решение: «Жениться на семнадцатилетней девочке, с ее нравом, как это можно!» Обо всем этом он и сообщает Асе во время свидания. Увы, ей не нужны были заверения и гарантии, она ждала лишь одно слово, которое так и не было произнесено.
На следующее утро Ася с братом съехали с квартиры, не оставив адреса. И лишь тогда, осознав невосполнимость своей утраты, Н. Н. понял: «У счастья нет завтрашнего дня; у него нет и вчерашнего; оно не помнит не думает о будущем; у него есть настоящее — и то не день, а мгновенье».
Відповідь:
Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а просто співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками
Пояснення:
нижче
Объяснение:
Наверняка каждый из нас знает, что бывают случаи, когда всего лишь одно слово полностью изменить жизнь человека. Именно это и произошло с главным героем повести И. С. Тургенева «Ася».
Молодой человек Н. Н., путешествуя по Европе, в одном из немецких городков познакомился с братом и сестрой Гагиными. Почувствовав симпатию и расположение друг к другу, юноши быстро подружились. Что касается Аси, то сперва она показалась Н. Н. странной: постоянно дичилась, совершала эксцентричные поступки, не к месту смеялась. Однако, узнав ее ближе, он понял, что она — искренняя, умная, очень чувствительная девушка. Гагин так характеризовал свою сестру: «У ней сердце очень доброе, но голова бедовая».
Милая простота и обаяние Аси не смогли оставить Н.Н. равнодушным. Он привязался к Асе, и видеть ее каждый день стало для него жизненной необходимостью. Со временем молодой человек понимает, что его привязанность перерастает в совсем иное чувство — в его сердце зарождается любовь. И Ася отвечает взаимностью, но Гагин тревожится за нее, поскольку лучше других понимает свою сестру. Он предостерегает друга от опрометчивых поступков и обещаний, говоря, что у Аси «ни одно чувство не бывает наполовину», она не приемлет фальши и неискренности.
Герой долго размышляет над создавшимся положением. Он, несомненно, счастлив находиться рядом с Асей, но также понимает, что ему необходимо время, чтобы чувства окрепли. В результате молодой человек принимает решение: «Жениться на семнадцатилетней девочке, с ее нравом, как это можно!» Обо всем этом он и сообщает Асе во время свидания. Увы, ей не нужны были заверения и гарантии, она ждала лишь одно слово, которое так и не было произнесено.
На следующее утро Ася с братом съехали с квартиры, не оставив адреса. И лишь тогда, осознав невосполнимость своей утраты, Н. Н. понял: «У счастья нет завтрашнего дня; у него нет и вчерашнего; оно не помнит не думает о будущем; у него есть настоящее — и то не день, а мгновенье».