Семь богатырей-добрые молодцы,совершают бравые дела. Живут в лесном тереме,приютили царевну.Становятся названными братьями царевне,сильные и могучие,убиты горем после отравления царевны. Искусные мастера,сделали хрустальный гроб и повесили его на цепях в пещере.
Отрицательные герои:
Царица-Мачеха.Мачеха изводила свою падчерицу,заставляла свою служанку погубить её.
Чернавка,служанка мачехи-по приказу мачехи увела царевну в лес,но и не убила,принесла отравленное яблоко,переодевшись нищенкой.Подневольная девка,выполняет приказы,не перечит и молчит.
Нейтральные герои:
Зеркальце-говорит правду,но не принимает никакого участия. Волшебный предмет,неодушевлённый и только отвечающий на вопросы.
Царь батюшка-даёт наследство дочери,но не принимает участия в её жизни,не ищет дочь,когда пропала,а только горюет.Безвольный, добрый отец,не может защитить дочь от мачехи,да и не стремится вникать в проблемы.
Царица,мать царевны-слабая здоровьем,умерла в расцвете лет.Ждала любимого царя,сидела у окна.Бог дал царице дочь,радости долгожданной встречи с царем она не перенесла,скончалась.
Герои
Пёс Соколко и оберегает царевну,умирает от отравленного яблока,показывая,что убило молодую царевну.ОгромныйЮдохматый пёс,преданный своим хозяевам,добрый и верный.
Красно Солнце,Месяц,Ветер искать Елисею царевну.Силы стихии,олицетворяют природу,всё видят и слышат.
Характеристики главных героев:
Характеристика Царевны:
"Но царевна молодая,
Тихомолком расцветая,
Между тем росла, росла,
Поднялась - и расцвела,
Белолица, черноброва,
Нраву кроткого такого."
Сирота росла во дворце,мачеха решила извести юную царевну и она ушла в лес,жила у семи богатырей,в тереме.Хороша собой, черноброва, белолица.Молодая ,пригожая,зеркальце признало её смой красивой.
Царевна от мести мачехи богатырям-вела хозяйство.Ждала жениха,королевича Елисея.Кроткого нрава,верила только в хорошее.
Послушная девица,не перечила отцу,трудолюбивая,умеет всё делать по дому.Простодушная,верит незнакомым людям,светла,чистая-любит и ждёт суженного.Честная,стала названной сестрой семи богатырям.
Автор относится с теплотой к своей героини,добавляя ласковые слова у описанию её внешности,жалея сироту,показывая своё отношение к ней,через окружающих,её любили все, богатыри, отец,Елисей,даже Чевнавка её
Юная,прекрасная девушка,с доброй душой.Её поступки говорят о её характере,кротком и послушном.Такая девица заслуживает настоящей любви,королевич Елисей находит своё счастье.
Характеристика Царицы -мачехи:
"Правду молвить, молодица
Уж и впрямь была царица:
Высока, стройна, бела,
И умом и всем взяла;
Но зато горда, ломлива,
Своенравна и ревнива."
Пушкин красочно описывает мачеху,не скупясь на эпитеты. Молодая,статная,видная красавица,но красота холодная,царица надменная.Высокая,стройная и с красивым лицом.Умная,всем хороша,но характер у мачехи скверный.Гордая,капризная,упрямая,она всегда стремится к своей цели,не умеет уступать.Своенравна и ревнива-любит делать всё по-своему,внимание должно уделяться только ей,никто не смеет стоять у неё на пути.Добродушна, весела-только с зеркальцем,любит лесть,похвалы. Мачеха гордилась своей красотой,считала себя выше других.
Автор показывает своё отношение к царице через действия , троекратные повторы делают царицу одержимой своей красотой. Разговаривая с зеркальцем,мачеха счастлива,но Пушкин подчёркивает ненормальность такой радости:
"И царица хохотать,
И плечами пожимать,
И подмигивать глазами,
И прищелкивать перстами."
Кончина мачехи весьма иронична и скоротечна:"Тут ее тоска взяла,И царица умерла."Злость и зависть убили мачеху,авторское отношение лаконично и негативно,вся энергичная,стремительная деятельность мачехи была направлена лишь на созерцание себя самой.
Характеристика Елисея:
Королевич Елисей-молодой,хорош собой.Его невеста-царевна,которую выжила мачеха из дома и она живёт у семи богатырей.
Королевич-верный,смелый-он отправился на поиски невесты,скачет днём и ночью,разговаривает с Месяцем,Солнцем и Ветром.Он не отчаивается,упорный в своей цели.Елисей любит невесту,в горе он ударяется о её хрустальный гроб,тем самым разбудив её от вечного сна.
Королевич добр,он не хочет причинять никому зла,мачеха сама умирает от злости и зависти.Елисей-это собирательный образ царевичей на Руси,Пушкин с теплотой относится к герою,своё отношение он передает и читателю.
Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.
Положительные герои:
Молодая царевна-добрая,всем и её все любили.
Королевич Елисей-верный,ищет и невесту.
Семь богатырей-добрые молодцы,совершают бравые дела. Живут в лесном тереме,приютили царевну.Становятся названными братьями царевне,сильные и могучие,убиты горем после отравления царевны. Искусные мастера,сделали хрустальный гроб и повесили его на цепях в пещере.
Отрицательные герои:
Царица-Мачеха.Мачеха изводила свою падчерицу,заставляла свою служанку погубить её.
Чернавка,служанка мачехи-по приказу мачехи увела царевну в лес,но и не убила,принесла отравленное яблоко,переодевшись нищенкой.Подневольная девка,выполняет приказы,не перечит и молчит.
Нейтральные герои:
Зеркальце-говорит правду,но не принимает никакого участия. Волшебный предмет,неодушевлённый и только отвечающий на вопросы.
Царь батюшка-даёт наследство дочери,но не принимает участия в её жизни,не ищет дочь,когда пропала,а только горюет.Безвольный, добрый отец,не может защитить дочь от мачехи,да и не стремится вникать в проблемы.
Царица,мать царевны-слабая здоровьем,умерла в расцвете лет.Ждала любимого царя,сидела у окна.Бог дал царице дочь,радости долгожданной встречи с царем она не перенесла,скончалась.
Герои
Пёс Соколко и оберегает царевну,умирает от отравленного яблока,показывая,что убило молодую царевну.ОгромныйЮдохматый пёс,преданный своим хозяевам,добрый и верный.
Красно Солнце,Месяц,Ветер искать Елисею царевну.Силы стихии,олицетворяют природу,всё видят и слышат.
Характеристики главных героев:
Характеристика Царевны:
"Но царевна молодая,
Тихомолком расцветая,
Между тем росла, росла,
Поднялась - и расцвела,
Белолица, черноброва,
Нраву кроткого такого."
Сирота росла во дворце,мачеха решила извести юную царевну и она ушла в лес,жила у семи богатырей,в тереме.Хороша собой, черноброва, белолица.Молодая ,пригожая,зеркальце признало её смой красивой.
Царевна от мести мачехи богатырям-вела хозяйство.Ждала жениха,королевича Елисея.Кроткого нрава,верила только в хорошее.
Послушная девица,не перечила отцу,трудолюбивая,умеет всё делать по дому.Простодушная,верит незнакомым людям,светла,чистая-любит и ждёт суженного.Честная,стала названной сестрой семи богатырям.
Автор относится с теплотой к своей героини,добавляя ласковые слова у описанию её внешности,жалея сироту,показывая своё отношение к ней,через окружающих,её любили все, богатыри, отец,Елисей,даже Чевнавка её
Юная,прекрасная девушка,с доброй душой.Её поступки говорят о её характере,кротком и послушном.Такая девица заслуживает настоящей любви,королевич Елисей находит своё счастье.
Характеристика Царицы -мачехи:
"Правду молвить, молодица
Уж и впрямь была царица:
Высока, стройна, бела,
И умом и всем взяла;
Но зато горда, ломлива,
Своенравна и ревнива."
Пушкин красочно описывает мачеху,не скупясь на эпитеты. Молодая,статная,видная красавица,но красота холодная,царица надменная.Высокая,стройная и с красивым лицом.Умная,всем хороша,но характер у мачехи скверный.Гордая,капризная,упрямая,она всегда стремится к своей цели,не умеет уступать.Своенравна и ревнива-любит делать всё по-своему,внимание должно уделяться только ей,никто не смеет стоять у неё на пути.Добродушна, весела-только с зеркальцем,любит лесть,похвалы. Мачеха гордилась своей красотой,считала себя выше других.
Автор показывает своё отношение к царице через действия , троекратные повторы делают царицу одержимой своей красотой. Разговаривая с зеркальцем,мачеха счастлива,но Пушкин подчёркивает ненормальность такой радости:
"И царица хохотать,
И плечами пожимать,
И подмигивать глазами,
И прищелкивать перстами."
Кончина мачехи весьма иронична и скоротечна:"Тут ее тоска взяла,И царица умерла."Злость и зависть убили мачеху,авторское отношение лаконично и негативно,вся энергичная,стремительная деятельность мачехи была направлена лишь на созерцание себя самой.
Характеристика Елисея:
Королевич Елисей-молодой,хорош собой.Его невеста-царевна,которую выжила мачеха из дома и она живёт у семи богатырей.
Королевич-верный,смелый-он отправился на поиски невесты,скачет днём и ночью,разговаривает с Месяцем,Солнцем и Ветром.Он не отчаивается,упорный в своей цели.Елисей любит невесту,в горе он ударяется о её хрустальный гроб,тем самым разбудив её от вечного сна.
Королевич добр,он не хочет причинять никому зла,мачеха сама умирает от злости и зависти.Елисей-это собирательный образ царевичей на Руси,Пушкин с теплотой относится к герою,своё отношение он передает и читателю.
Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.