железная дорога - это не только путь, по которому перемещаются люди. дорога - это сама человеческая жизнь, она и поворачивает, и идёт под горку и в тяжело в гору, бывают и остановки, бывает, что сбиваются с пути. стихотворение открывает нам россии, учит не повторять ошибок прошлого ,думать о будущем. некрасов вложил в образ железной дороги сравнение с человеческой жизнью, жизнью общества, которое развивается и идёт вперёд, но не всегда правильным путём. жертвы, приносимые для достижения целей, не всегда сопоставимы с ценой-жизни людей, искалеченные судьбы, а стоил ли прогресс такого горя людского? автор ставит вопрос о судьбе простого народа, тяжёлой доле и бездушного отношения властей к простым людям. некрасов посвятил стихотворение "железная дорога" будущему поколению ,которое должно продолжить то, что создал народ именно к детям обращается автор стихотворения, он призывает их к действию ,к созиданию, чтобы сделать жизнь прекрасней и легче, такой народ : "вынесет все и широкую, ясную ,грудью дорогу проложит себе." говоря о дорогое, некрасов символизировал будущее россии. говоря с ваней, он обращался к юному поколению и их потомкам, сожаления, что не увидит светлого будущего, которое наступит не завтра : "жаль только - жить в эту пору прекрасную. уж не придется -ни мне, ни тебе." эти строки обращены к нам, потомкам, живущем в настоящее время. каждый из нас должен думать о будущем, делать жизнь светлее и прекрасней. не забывая нашей , мы должны строить мирную жизнь, где нет места голоду, нищете и разрушениям.
Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.
железная дорога - это не только путь, по которому перемещаются люди. дорога - это сама человеческая жизнь, она и поворачивает, и идёт под горку и в тяжело в гору, бывают и остановки, бывает, что сбиваются с пути. стихотворение открывает нам россии, учит не повторять ошибок прошлого ,думать о будущем. некрасов вложил в образ железной дороги сравнение с человеческой жизнью, жизнью общества, которое развивается и идёт вперёд, но не всегда правильным путём. жертвы, приносимые для достижения целей, не всегда сопоставимы с ценой-жизни людей, искалеченные судьбы, а стоил ли прогресс такого горя людского? автор ставит вопрос о судьбе простого народа, тяжёлой доле и бездушного отношения властей к простым людям. некрасов посвятил стихотворение "железная дорога" будущему поколению ,которое должно продолжить то, что создал народ именно к детям обращается автор стихотворения, он призывает их к действию ,к созиданию, чтобы сделать жизнь прекрасней и легче, такой народ : "вынесет все и широкую, ясную ,грудью дорогу проложит себе." говоря о дорогое, некрасов символизировал будущее россии. говоря с ваней, он обращался к юному поколению и их потомкам, сожаления, что не увидит светлого будущего, которое наступит не завтра : "жаль только - жить в эту пору прекрасную. уж не придется -ни мне, ни тебе." эти строки обращены к нам, потомкам, живущем в настоящее время. каждый из нас должен думать о будущем, делать жизнь светлее и прекрасней. не забывая нашей , мы должны строить мирную жизнь, где нет места голоду, нищете и разрушениям.
Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.