Мне не верится, что на свете есть люди, которые, прочитав «Приключения Тома Сойера» М. Твена, назовут эту книгу скучной и неинтересной. Главный герой произведения, Том Сойер, — веселый и сообразительный мальчишка, которому неведома скука, потому что ему ничего не стоит тут же придумать какую-нибудь шалость или увлекательное занятие, чтобы скоротать свободное время. Читая книгу, мы попадаем в привычный и знакомый нам мир, где царят законы, отличные от законов мира взрослых. Здесь свои представления о чести и бесчестии, добре и зле, справедливости и обмане. И в этом мире Том Сойер чувствует себя легко и свободно, как рыба в воде. Он постоянно в поисках приключений, его душа жаждет подвигов и опасностей, а сердце — крепкой мужской дружбы и романтической любви. Вот почему Том так трогательно относится к Бекки Тэтчер, ради которой готов идти на большие жертвы и даже рисковать собственной жизнью. А рядом с закадычным другом Гекльберри Финном решительность, мужество и фантазия Тома Сойера не знают границ.
Замечательная книга Марка Твена переведена на многие языки мира, а Том и Гек стали хорошими друзьями мальчишек и девчонок разных стран и народов.
«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом. Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним потрапила в середньовічний книжковий світ. Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за до читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За до мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки.
Объяснение:
Мне не верится, что на свете есть люди, которые, прочитав «Приключения Тома Сойера» М. Твена, назовут эту книгу скучной и неинтересной. Главный герой произведения, Том Сойер, — веселый и сообразительный мальчишка, которому неведома скука, потому что ему ничего не стоит тут же придумать какую-нибудь шалость или увлекательное занятие, чтобы скоротать свободное время. Читая книгу, мы попадаем в привычный и знакомый нам мир, где царят законы, отличные от законов мира взрослых. Здесь свои представления о чести и бесчестии, добре и зле, справедливости и обмане. И в этом мире Том Сойер чувствует себя легко и свободно, как рыба в воде. Он постоянно в поисках приключений, его душа жаждет подвигов и опасностей, а сердце — крепкой мужской дружбы и романтической любви. Вот почему Том так трогательно относится к Бекки Тэтчер, ради которой готов идти на большие жертвы и даже рисковать собственной жизнью. А рядом с закадычным другом Гекльберри Финном решительность, мужество и фантазия Тома Сойера не знают границ.
Замечательная книга Марка Твена переведена на многие языки мира, а Том и Гек стали хорошими друзьями мальчишек и девчонок разных стран и народов.
«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом. Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним потрапила в середньовічний книжковий світ. Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за до читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За до мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки.