Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім'я волі і свободи він жертвував усім — шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім'я незалежності єднався і збройно ставав на захист своєї землі від численних поневолювачів.
Але до цього моменту — моменту утворення держави — Україна йшла дуже важким і довгим шляхом.
І, може, якби не її співці-кобзарі, лірники, поети,— не стала б Вітчизна незалежною, не мала б своєї назви — Україна. Адже за царських часів вона була Малоросією. І перший, хто сказав про неї як про Україну, хто оспівав її, оплакав і омріяв, був Великий Тарас. Він пробудив народ від сну, підняв його на боротьбу за волю, за гідність, за право бути державним народом.
Шевченко, не маючи власної сім'ї, уявляв майбутню Україну як велику сім'ю народів, про що написав у "Заповіті" своїм нащадкам:
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути...
Сьогодні ми згадуємо Шевченка і дякуємо йому за те, що вивів нас до омріяної волі.
Україна, свята Україна — головний образ Шевченкової лірики. Тому поетові
...не однаково...
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Україна у творчості великого Кобзаря — це передусім волелюбний народ, героїчна визвольна боротьба, душевна краса поборників волі.
1) : о том что она увидела что Муму слушается Герасима и делает его счастливым, а её она не хочет слушать и это оскорбило её гордость.
— Муму, Муму, подойди же ко мне, подойди к барыне, — говорила госпожа, — подойди, глупенькая... не бойся... - она говорит ласковым, хорошим голосом.
— Отнести ее вон, — проговорила изменившимся голосом старуха. — Скверная собачонка! какая она злая! - собака не захотела повиноваться барыне, и тем самым очень разозлила её, потому что она не привыкла что её не слушаются.
2)"Она страстно привязалась к Герасиму и не отставала от него ни на шаг, все ходила за ним, повиливая хвостиком". "ко всем ласкалась, но любила одного Герасима". "Герасим сам любил ее без памяти...". "Она его будила по утрам, дергая его за полу, приводила к нему за повод старую водовозку". "отправлялась вместе с ним на реку, караулила его мётлы и лопаты, никого не подпускала к его каморке". "Он нарочно для нее прорезал отверстие в своей двери". "когда Герасим носил в комнаты дрова, всегда оставалась назади и нетерпеливо его выжидала у крыльца, навострив уши".
Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім'я волі і свободи він жертвував усім — шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім'я незалежності єднався і збройно ставав на захист своєї землі від численних поневолювачів.
Але до цього моменту — моменту утворення держави — Україна йшла дуже важким і довгим шляхом.
І, може, якби не її співці-кобзарі, лірники, поети,— не стала б Вітчизна незалежною, не мала б своєї назви — Україна. Адже за царських часів вона була Малоросією. І перший, хто сказав про неї як про Україну, хто оспівав її, оплакав і омріяв, був Великий Тарас. Він пробудив народ від сну, підняв його на боротьбу за волю, за гідність, за право бути державним народом.
Шевченко, не маючи власної сім'ї, уявляв майбутню Україну як велику сім'ю народів, про що написав у "Заповіті" своїм нащадкам:
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути...
Сьогодні ми згадуємо Шевченка і дякуємо йому за те, що вивів нас до омріяної волі.
Україна, свята Україна — головний образ Шевченкової лірики. Тому поетові
...не однаково...
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Україна у творчості великого Кобзаря — це передусім волелюбний народ, героїчна визвольна боротьба, душевна краса поборників волі.
1) : о том что она увидела что Муму слушается Герасима и делает его счастливым, а её она не хочет слушать и это оскорбило её гордость.
— Муму, Муму, подойди же ко мне, подойди к барыне, — говорила госпожа, — подойди, глупенькая... не бойся... - она говорит ласковым, хорошим голосом.
— Отнести ее вон, — проговорила изменившимся голосом старуха. — Скверная собачонка! какая она злая! - собака не захотела повиноваться барыне, и тем самым очень разозлила её, потому что она не привыкла что её не слушаются.
2)"Она страстно привязалась к Герасиму и не отставала от него ни на шаг, все ходила за ним, повиливая хвостиком". "ко всем ласкалась, но любила одного Герасима". "Герасим сам любил ее без памяти...". "Она его будила по утрам, дергая его за полу, приводила к нему за повод старую водовозку". "отправлялась вместе с ним на реку, караулила его мётлы и лопаты, никого не подпускала к его каморке". "Он нарочно для нее прорезал отверстие в своей двери". "когда Герасим носил в комнаты дрова, всегда оставалась назади и нетерпеливо его выжидала у крыльца, навострив уши".