Когда я был маленьким у меня была песик по кличке малька.он(она) был хорошим, добрым не кого не когда не кусал(а).я любил с ней гулять,прыгать,бегать и скокать по дому.моя собачка малька была красивая(красивый)обладал пушистой шерстью и улыбчивой мордочкой.когда малька повзрослела(л) у нас появились щенки их было 5 штук: лина-игривая и чудная,веня-задумчавый и смешной,гера-всегда грустная,рекс-всегда октивный,яшка-ленивый и смешной.в один не хороший день гера заболела, ей было плохо: поднялась темпиратура,нос стал горячим и сухим.мы отвезли ее к ветеринару он гере.дней 8 пролежала гера в больнице,малька переживала о гере не хотела остовлять ее ни на секунду.вскоре гера выздоровила,мвлька была так рада за свою дочку облизавала,играла с ней.мальке стукнул 8 год она была уже старая но все ровно всех любила и не падала духом.эта закончилась хорошо все щенки выросли и стали красивыми а малька не падала духом и не унывала хоть была старая,так что помните мы в ответе за тех кого приручили!
Через деякий час багато чого змінилося в житті героїв казки "Пані Метелиця".
Отже, стара пані нагородила пасербицю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно до печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила до бідним людям.
У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров'я. От і вирішила пасербиця до людям, зробити їх щасливішими. Вона відкрила лікарні для бідних людей.
Не забула дівчина і про своїх знайомих — яблуньку і піч. Під час заметілі вона звернулася до пані Метелиці і попросила віддати їй яблуньку і піч. "Нехай вони не страждають, а приносять радість і собі, і людям", — сказала дівчина. Ось так і розташували піч у лікарні, а чарівну яблуньку посадили у лікарняному садочку.
Через деякий час багато чого змінилося в житті героїв казки "Пані Метелиця".
Отже, стара пані нагородила пасербицю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно до печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила до бідним людям.
У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров'я. От і вирішила пасербиця до людям, зробити їх щасливішими. Вона відкрила лікарні для бідних людей.
Не забула дівчина і про своїх знайомих — яблуньку і піч. Під час заметілі вона звернулася до пані Метелиці і попросила віддати їй яблуньку і піч. "Нехай вони не страждають, а приносять радість і собі, і людям", — сказала дівчина. Ось так і розташували піч у лікарні, а чарівну яблуньку посадили у лікарняному садочку.