Зарубіжна література питання до Міщанин - шляхтич.
1. Розкрийте підтекст кумедної сцени з поклонами пана Журдена. 2. Про що стиха говорять між собою Дорант і Дорімена? Як вони ставляться до пана Журдена? 3. Чому Дорант пана Журдена мовчати про дӀамант? Яка риса характеру Доранта виявляеться в цій сцені? 4. Чому Дорант пе- реривае пана Журдена наприкінці яви? Порівнюсмо. Зіставте почуття до Дорімени пана Журденай Доранта. Хто з них, на вашу думку, більш щирий?. Творче завдання. Про що не сказав Дорімені Журден у цій яві? Продовжте (усно) від його імені обіреане речення
Киев. Семейство Мерцаловых уже более года ютится в сыром подвале старого дома. Самый младший ребёнок голоден и кричит в своей колыбели. У девочки постарше высокая температура, но на лекарство денег нет. В предновогодний вечер Мерцалова посылает двух старших сыновей к человеку, у которого её муж работал управляющим. Женщина надеется, что он им, но детей выгоняют, не дав ни гроша.Мерцалов бесцельно бродит по городу и сворачивает в общественный сад. Здесь царит глубокая тишина. Мерцалову хочется покоя, в голову приходит мысль о самоубийстве. Он почти решается, но тут рядом с ним садится невысокий старик в меховом пальто. Он заговаривает с Мерцаловым о новогодних подарках, и того охватывает «прилив отчаянной злобы». Старик, однако, не обижается, а просит Мерцалова рассказать всё по порядку. Минут через десять старик, оказавшийся доктором, уже входит в подвал Мерцаловых. Сразу появляются деньги на дрова и еду. Старик выписывает бесплатный рецепт и уходит, оставив на столе несколько крупных купюр. Фамилию чудесного доктора — профессор Пирогов — Мерцаловы находят на ярлыке, прикреплённом к пузырьку с лекарством. С тех пор «точно благодетельный ангел снизошёл» в семью Мерцаловых. Глава семьи находит работу, а дети выздоравливают. С Пироговым же судьба их сводит только один раз — на его похоронах. Эту историю рассказчик узнаёт от одного из братьев Мерцаловых, который стал крупным сотрудником банка.
Надеюсь
Сделай ответ лучшим
Книги - це те, що оточує нас майже з народження. Поки ми крихітні немовлята, нам читають колискові пісеньки, коли ми підростали, батьки читають казки на ніч, а після кожен з нас сам готовий взяти книжку в руки і зануритися в дивовижний світ пригод і чарівництва.
Виходячи з дитинства, юнак або дівчина забирають улюблені книги з собою. Література оточує людину все його життя. Навіть не будучи завзятими книжковими фанатиками, ми часто чуємо популярні цитати з деяких книг, прізвища персонажів, які стали загальними в нашій звичайному житті. Навіть багато фільмів знято за мотивами тієї чи іншої книги.
Література - частина нас і нашого існування в світі, хто і що б не говорив. Безумовно, вона відіграє велику роль в житті людей. Виходячи з масштабу цілого людства, твори літератури - дуже цінний і незамінний помічник у розвитку і еволюції. Саме завдяки пам'яткам писемності ми дізналися про життя в Стародавній Русі або, наприклад, про філософських діячів епохи Античності. У книгах всіх часів зібрані дивовижні факти, якими ми користуємося дотепер. Географічні відкриття, пізнання всіх наукових дисциплін, історія тієї чи іншої нації - все це відомо нам саме завдяки творам писемності.