Українські барди — виконавці пісень (у тому числі власних) в жанрах «бардівської пісні», «співаної поезії» тощо. Виконання пісень ведеться переважно під акомпанемент шестиструнної гітари класичної форми або ж стилізованої під кобзу; зустрічаються і барди, що акомпанують собі на інших музичних інструментах: фортепіано (Сергій Шишкін), ліра й кобза (Едуард Драч) Хоча окремі митці творили самодіяльну українську пісню ще наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років (Олександр Ігнатуша), проте рух українських бардів як явище сформувався наприкінці 80-х років 20 століття. Організаційне оформлення жанру відбулося під час перших фестивалів авторської пісні «Оберіг» та «Червона рута». Багато хто з українських бардів «першої хвилі» були двомовними та фактично двожанровими, якщо вважати російську бардівську пісню іншим жанром.
Из известного античного мифа о Гармонии, дочь бога войны Арея и богини любви и красоты Афродиты, мы узнаем, что Зевс выдал ее замуж за Кадма, легендарного основателя греческого города Фивы. На свадьбе Гармонии и Кадма присутствовали все боги. Они подарили Гармонии покрывало и ожерелье, которые изготовил Гефест. То, что Гармония является дочерью богини красоты и бога войны, очевидно, не случайность. В мифе отразилось представление о гармонии как порождение двух начал - красоты и борьбы, любви и войны.