У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Спи, дитя мое, усни! В няньки сон к себе мани: В няньки я тебе взяла Ветер, солнце и орла.
Улетел орел домой; Солнце скрылось под водой; Ветер после трех ночей Мчится к матери своей.
Ветра спрашивает мать: "Где изволил пропадать? Али звезды воевал? Али волны всё гонял?"
"Не гонял я волн морских, Звезд не трогал золотых, - Я дитя оберегал, Колыбелечку качал!"
1860
«Стихотворения А. Н. Майкова», СПБ. 1872 г., ч. 2
Русские песни. Сост. проф. Ив. Н. Розанов. М., Гослитиздат, 1952
Из цикла «Новогреческие песни». Музыка Петра Чайковского (1873), В. И. Ребикова (вокальная сцена, 1892), Н. М. Ладухина (1895), Антона Аренского (1902), А. Г. Чеснокова (1907) и других (более 20) композиторов. Стихотворения Аполлона Майкова «Мать и дети», «Колыбельная», «Весна», «Сенокос» входили в «Родное слово» К. Д. Ушинского – самую популярную книгу после азбуки, выдержавшую более 90 изданий. Не меньшей популярностью пользовались и детские песни на эти стихи, входившие в репертуар всех детских хоров.
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Слова Аполлона Майкова
Спи, дитя мое, усни!
В няньки сон к себе мани:
В няньки я тебе взяла
Ветер, солнце и орла.
Улетел орел домой;
Солнце скрылось под водой;
Ветер после трех ночей
Мчится к матери своей.
Ветра спрашивает мать:
"Где изволил пропадать?
Али звезды воевал?
Али волны всё гонял?"
"Не гонял я волн морских,
Звезд не трогал золотых, -
Я дитя оберегал,
Колыбелечку качал!"
1860
«Стихотворения А. Н. Майкова», СПБ. 1872 г., ч. 2
Русские песни. Сост. проф. Ив. Н. Розанов. М., Гослитиздат, 1952
Из цикла «Новогреческие песни». Музыка Петра Чайковского (1873), В. И. Ребикова (вокальная сцена, 1892), Н. М. Ладухина (1895), Антона Аренского (1902), А. Г. Чеснокова (1907) и других (более 20) композиторов. Стихотворения Аполлона Майкова «Мать и дети», «Колыбельная», «Весна», «Сенокос» входили в «Родное слово» К. Д. Ушинского – самую популярную книгу после азбуки, выдержавшую более 90 изданий. Не меньшей популярностью пользовались и детские песни на эти стихи, входившие в репертуар всех детских хоров.