до ть
1 Знайдіть і виправте помилки в тексті.
Текст А.
Іван Неосвідчений (16 років) кожного дня на прохання мами
ходив до крамниці за дрібними товарами. Одного разу змінився
продавець і відмовив Івану в придбанні сиру, мотивуючи тим,
шо хлопець має часткову дієздатність і не може здійснювати
без батьків договори, вартість яких перевищує 100 гривень.
Продавець повідомив, що Іван може здійснювати тільки дрібні
побутові правочини, а саме купити сіль (вартістю 7 гривень),
хліб (вартістю 11 гривень), сигарети (вартістю 17 гривень) і на-
віть золоту каблучку (вартістю до 50 гривень). Відмовившись
від пропозиції придбати сигарети, Іван купив хліб і пішов до-
дому виконувати домашнє завдання з правознавства.
Текст Б.
Петро Працьовитий (16 років) у вільний від навчання час
вирішив працювати, щоб зібрати кошти на майбутнє навчання.
Він домовився із сусідом Іваном Денисовичем (начальником
дільниці на місцевій приватній шахті), що буде виходити на
роботу з 17.00 до 01.00 години щодня та іноді в неділю з 08.00
до 14.00. У його функціональні обов'язки входило перенесення
видобутого вугілля до конвеєра. Заробітна плата буде нарахо- и
вуватися погодинно. Єдине, що зупиняло Івана Денисовича, -
це те, що Петро не міг одержати медичну довідку про задовіль-
Неповнолітні як суб'єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних право
ний стан здоров'я через те, що в нього було хворе серце. Але
домовилися, що Петро попрацює перший місяць без медичного
обстеження, поки не завершиться випробувальний термін. Піс-
ля закінчення терміну з хлопцем укладуть трудовий договір, і
він буде вирішувати проблеми зі здоров'ям до ть
1 Знайдіть і виправте помилки в тексті.
Текст А.
Іван Неосвідчений (16 років) кожного дня на прохання мами
ходив до крамниці за дрібними товарами. Одного разу змінився
продавець і відмовив Івану в придбанні сиру, мотивуючи тим,
шо хлопець має часткову дієздатність і не може здійснювати
без батьків договори, вартість яких перевищує 100 гривень.
Продавець повідомив, що Іван може здійснювати тільки дрібні
побутові правочини, а саме купити сіль (вартістю 7 гривень),
хліб (вартістю 11 гривень), сигарети (вартістю 17 гривень) і на-
віть золоту каблучку (вартістю до 50 гривень). Відмовившись
від пропозиції придбати сигарети, Іван купив хліб і пішов до-
дому виконувати домашнє завдання з правознавства.
Текст Б.
Петро Працьовитий (16 років) у вільний від навчання час
вирішив працювати, щоб зібрати кошти на майбутнє навчання.
Він домовився із сусідом Іваном Денисовичем (начальником
дільниці на місцевій приватній шахті), що буде виходити на
роботу з 17.00 до 01.00 години щодня та іноді в неділю з 08.00
до 14.00. У його функціональні обов'язки входило перенесення
видобутого вугілля до конвеєра. Заробітна плата буде нарахо- и
вуватися погодинно. Єдине, що зупиняло Івана Денисовича, -
це те, що Петро не міг одержати медичну довідку про задовіль-
Неповнолітні як суб'єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних право
ний стан здоров'я через те, що в нього було хворе серце. Але
домовилися, що Петро попрацює перший місяць без медичного
обстеження, поки не завершиться випробувальний термін. Піс-
ля закінчення терміну з хлопцем укладуть трудовий договір, і
він буде вирішувати проблеми зі здоров'ям.
- Особиста заява чоловіка і жінки, які бажають укласти шлюб
- Працівники РАЦСу мають ознайомити чоловіка і жінку з умовами, порядком укладенняшлюбу, правами і обов’язками у шлюбі, зобов’язати наречених ознайомити один одного зістаном здоров’я
- Шлюб реєструється після спливу одного місяця з дати подання заяви (за особливих умов –до закінчення цього терміну, а за наявності перешкод – до 3 місяців з дня подання заяви).
- При укладенні шлюбу обирається прізвище одного з подружжя (подвійне...).
Проявления культа личности
Советская пропаганда создала вокруг Сталина полубожественный ореол непогрешимого «великого вождя и учителя» . Именем Сталина и его ближайших соратников назывались города, заводы, колхозы, военная техника. Его имя упоминалось в одном ряду с Марксом, Энгельсом и Лениным. 1 января 1936 г. в «Известиях» появляются первые два стихотворения, прославляющее И. В. Сталина, которые принадлежат перу Бориса Пастернака. По свидетельству Корнея Чуковского и Надежды Мандельштам, он «просто бредил Сталиным» .
«А в те же дни на расстояньи
За древней каменной стеной
Живёт не человек, — деянье:
Поступок ростом с шар земной.
Судьба дала ему уделом
Предшествующего пробел.
Он — то, что снилось самым смелым,
Но до него никто не смел.
За этим баснословным делом
Уклад вещей остался цел.
Он не взвился небесным телом,
Не исказился, не истлел. .
В собраньи сказок и реликвий,
Кремлём плывущих над Москвой,
Столетья так к нему привыкли,
Как к бою башни часовой.
Но он остался человеком,
И если, зайцу вперерез
Пальнёт зимой по лесосекам,
Ему, как всем, ответит лес» .
Имя Сталина упоминается и в гимне СССР, сочиненном Г. А. Эль-Регистаном и С. Михалковым в 1943 году:
Сквозь грозы сияло нам солнце свободы,
И Ленин великий нам путь озарил,
Нас вырастил Сталин — на верность народу,
На труд и на подвиги нас вдохновил!
Образ Сталина стал одним из центральных в советской литературе 1930-х-1950-х годов; произведения о вожде писали также зарубежные писатели-коммунисты, в том числе Анри Барбюс (автор изданной посмертно книги «Сталин») , Пабло Неруда, эти произведения переводились и тиражировались в СССР.
Произведения, прославляющие Сталина, в изобилии появлялись и в публикациях фольклора практически всех народов СССР.
Тема Сталина постоянно присутствовала в советской живописи и скульптуре этого периода, включая монументальное искусство (прижизненные памятники Сталину, как и памятники Ленину, устанавливались массово в большинстве городов СССР, а после 1945 и Восточной Европы) . Особую роль в создании пропагандистского образа Сталина сыграл массовый советский плакат, посвящённый самой разнообразной тематике
Именем Сталина прижизненно было названо огромное количество объектов, в том числе населённых пунктов (первым из которых, по-видимому, стал Сталинград в 1925 — в обороне Царицына Сталин участвовал в Гражданскую войну) , улиц, заводов, культурных центров. После 1945 города имени Сталина появились во всех государствах Восточной Европы, причём в ГДР и Венгрии Сталинштадт (ныне часть Айзенхюттенштадта) и Сталинварош (ныне Дунауйварош) стали выстроенными практически с нуля в честь вождя «новыми социалистическими городами» . В 1937-1938 годах выдвигались предложения переименовать Москву в город Сталинодар.
Аналогичные по характеру, но меньшие по масштабу явления наблюдались и в отношении других государственных руководителей 1930-х-1950-х (Калинина, Молотова, Жданова, Берия и пр.) . Сопоставимым с культом Сталина был только (в основном посмертный) культ Ленина, продолжавшийся весь советский период, заниженный в сталинскую эпоху, но вновь и ещё с большей силой возвышенный после смерти Сталина.
Панно с изображением И. В. Сталина на станции «Нарвская» Ленинградского метрополитена, существовало до 1961 года, затем было закрыто фальшстеной
Выражение «культ личности Сталина» получило широкое распространение после появления в 1956 в докладе Н. С. Хрущёва «О культе личности и его последствиях» и в постановлении ЦК КПСС «О преодолении культа личности и его последствий» .