У житті така ситуація виглядала б таким чином: Наприклад, одружуються Овчаренко (наречений) і Титаренко (наречена), а Іванов тим часом продає свою квартиру. Сім"я Овчаренків (батьки нареченого) і сім"я Титаренків (батьки нареченої) скидаються грошима і несуть їх Іванову за придбану у нього квартиру. Якщо, я даю гроші, а мені дають річ, то між нами відбувається договір купівлі-продажу - саме такий договір і посвідчує нотаріус (за українським законодавством договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, ст. 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)
Якщо Іванову так сподобався наречений, що він не брав у нього грошей за квартиру і подарував її Овчаренку, то договір дарування підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 719 ЦКУ). Згідно вимог ст. 57 Сімейного кодексу України - особистою приватною власністю дружини чи чоловіка є майно, набуте нею до шлюбу або за час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування. При розлучені таке майно, якщо воно за рахунок спільних коштів значно не збільшилося у вартості, поділу не підлягає.
Якщо ж Іванов гроші взяв, але в нотаріуса підписав з нареченим договір дарування, то такий договір, відповідно до вимог ст. 235 ЦКУ є удаваним, тобто вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Тобто, правилами для договорів купівлі-продажу. А майно, яке придбане під час зареєстрованого шлюбу одним із подружжя за спільні кошти цього подружжя, є спільною сумісною власністю подружжя, і підлягає поділу між подружжям.
Если всё это проанализировать, то получиться, что большая часть о даже и не хочет верить в торжество закона! Хотя их можно понять так как закон в последние время не предпринимает ничего в большинстве случаев из-за этого граждане порой даже забывают, что есть маленькая вероятность, что закон может и забыв о этом предпринимают свои чаще всего противозаконные действия. И люди ответившие 6% им с их не большими проблемами или они просто в него верят так как это для них единственная надежда, потом 10% на 100% процентов правы я за них так как не всегда можно всё решить! 29% от части правы так как сомневаться в их силе может каждый без исключение особенно в наше время, а 32% просто когда им нужна было серьёзная и они обратились к закону, то он им даже и не пытался из-за этого они полностью потеряли веру в него.
Відповідь:
У житті така ситуація виглядала б таким чином: Наприклад, одружуються Овчаренко (наречений) і Титаренко (наречена), а Іванов тим часом продає свою квартиру. Сім"я Овчаренків (батьки нареченого) і сім"я Титаренків (батьки нареченої) скидаються грошима і несуть їх Іванову за придбану у нього квартиру. Якщо, я даю гроші, а мені дають річ, то між нами відбувається договір купівлі-продажу - саме такий договір і посвідчує нотаріус (за українським законодавством договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, ст. 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)
Якщо Іванову так сподобався наречений, що він не брав у нього грошей за квартиру і подарував її Овчаренку, то договір дарування підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 719 ЦКУ). Згідно вимог ст. 57 Сімейного кодексу України - особистою приватною власністю дружини чи чоловіка є майно, набуте нею до шлюбу або за час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування. При розлучені таке майно, якщо воно за рахунок спільних коштів значно не збільшилося у вартості, поділу не підлягає.
Якщо ж Іванов гроші взяв, але в нотаріуса підписав з нареченим договір дарування, то такий договір, відповідно до вимог ст. 235 ЦКУ є удаваним, тобто вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Тобто, правилами для договорів купівлі-продажу. А майно, яке придбане під час зареєстрованого шлюбу одним із подружжя за спільні кошти цього подружжя, є спільною сумісною власністю подружжя, і підлягає поділу між подружжям.
Пояснення: