Проанализируйте по приведенным примерам влияние на слушателя одновременно слов и жестов. Какие выводы можно сделать в описанных ситуациях?
Как Вы считаете, на какую информацию надо полагаться в случае явного расхождения вербальной и невербальной информации?
2.Служащий рассказал начальнику о своем проекте реорганизации работы отдела. Начальник сидел очень прямо, плотно упираясь ногами в пол, не останавливая взгляда на служащем, но время от времени повторяя: «Так-так… да-да…» . В середине беседы, отклонившись назад, оперев подбородок на ладонь так, что указательный палец вытянулся вдоль щеки, он задумчиво полистал проект со словами: «Да, все, о чем вы говорили, несомненно, очень интересно, я подумаю над вашими предложениями» .
В предложенных управленческих ситуациях определите, какие действия необходимо предпринять руководителю.
Ситуация 1
Вы, будучи руководителем отдела предприятия, хотите взять на вакантное место специалиста, рекомендованного Вашими подчиненными. Ваше руководство настаивает на другой кандидатуре, но об этом человеке отрицательно отзываются сослуживцы.
Каково Ваше решение? Каковы его последствия?
Ситуация 2
Молодой специалист, проработавший некоторое время в отделе, в силу обстоятельств становится “и. о. ” директора . Заместитель директора, давно занимающий эту должность, во всех решениях “и. о” выискивает негативные моменты и выносит их на обсуждение коллектива, всем своим поведением показывая, что не допустит утверждения “и. о. ” на должность директора.
Стоит ли молодому специалисту провести беседу “глазу на глаз” с заместителем?
Есть ли смысл для разбора конфликта провести общее собрание коллектива?
Надо ли молодому специалисту обратиться за к своему вышестоящему руководству?
Какие варианты поведения Вы можете предложить
Ситуация 3
Недавно принятый на работу торговый представитель показал хорошие результаты на собеседовании Имеет профильное образование в области производства вашей продукции, продемонстрировал отличное знание специфики; имеет небольшой опыт работы в продажах. Вы с «легким сердцем» вручили ему клиентскую базу, а через неделю получили от растерянных клиентов избавить их от общения с этим нахалом и выскочкой» . Решив, что Вы сами явно лучше выполните данную работу, Вы отстранили сотрудника от контактов, поручив ему техническую работу.
Правильно ли такое решение?
Ситуация 4
После того, как совершена ошибка, руководитель проводит разбор ситуации, чтобы найти причины ошибки. Однако один из его заместителей утверждает, что лучше “забыть” происшедшее и двигаться дальше.
Есть ли смысл убеждать его в том, что, анализируя можно надеяться, что результаты в будущем? Как его убедить?
В чем причина нежелания этого работника анализировать неудачи?
В каком ключе следует обсуждать ошибки?
Ситуация 5
Ваши подчиненные постоянно не выполняют ежедневную задачу (внесение информации в базу данных) , ссылаясь на отсутствие времени. Вы не имеете возможности каждый день отслеживать их загрузку. В итоге работа накапливается, и к концу недели невозможно сформировать полноценный отчет. Вам всем приходится оставаться на работе допоздна и работать в режиме «аврала» . Наконец, Вы настроились на решительный разговор с подчиненными по введению новых инструментов планирования и контроля.
Ваши конкретные действия по разрешению имеющейся проблемы?
Объяснение:
Всё понятно?
ответ:Серед безлічі проблем, які вивчав відомий педагог В.А. Сухомлинський, однією з основних є формування загальнонавчальних умінь і навичок в рамках концепції розумового розвитку.
Компоненти цього розвитку-придбання знань, умінь і навичок, розвиток творчих здібностей учня, формування пізнавального інтересу і на основі цього подальше збагачення науковими знаннями і застосування їх на практиці.
Серед завдань, які стоять перед початковою школою, на перше місце висунуто завдання, навчити дітей вчитися, встановити раціональний взаємозв'язок між обсягом теоретичних знань, якими опановують діти і практичними вміннями і навичками.
Уміння навчити дітей вчитися Сухомлинський порівнював з найтоншим інструментом, який має п'ять різців: - вміння гати явища навколишнього світу; - думати; - висловлювати свою думку; - писати; - читати. Всіма цими вміннями і повинен оволодіти дитина в початковій школі. А своєчасно і міцно сформовані – вони і є той самий інструмент, що породжує гідність мислителя-трудівника. Зокрема він писав: "навчити дитину вчитися, дати йому вміння, за до яких він буде підніматися зі сходинки на сходинку довгої дороги пізнання – це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме в його здійсненні-ключ до тієї самої педагогічної мудрості, оволодіння якою робить нашу працю творчою».
Объяснение:
Аналізуючи весь комплекс знань, умінь і навичок, який утворює те, що прийнято називати середньою освітою, і без чого неможливий розвиток стійких пізнавальних інструментів, Сухомлинський визначив кістяк, на якому базуються вміння і навички, якими учень повинен оволодіти в період навчання в школі, і без яких неможливо уявити навчання.
Ось деякі з них, що стосуються початкової школи:
Уміння гати явища навколишнього світу, виділяти головне і другорядне (розвивати постійно).
Думати, зіставляти, порівнювати, протиставляти кілька об'єктів, предметів, явищ; робити висновки і узагальнення(розвивати постійно).
Висловлювати думку.
Вільно, виразно, усвідомлено читати (до I півріччя 3-го року навчання 110-120 слів/хв.)
Вільно, досить швидко, красиво і правильно писати під диктовку вчителя (до кінця I півріччя 4-го року навчання 10-12 слів/хв.)
Уміння виділяти логічно закінчені частини тексту, встановлювати взаємозв'язок і взаємозалежність між ними (до кінця 4-го класу).
Знаходити книгу з питання, що цікавить і в книзі матеріал з питання.
Написати твір-розповісти про побачене і т. д. (до кінця 2-го класу).
Уміння одночасно зберігати в пам'яті числові дані і робити обчислення.
Складати завдання, аналогічні вирішеним.
схематично зобразити завдання.
Складати план ділянки, будинку, користуючись масштабом. (4 кл.)
Багато років вчиться дитина в школі, і щоб успішно оволодіти знаннями, він перш за все повинен навчитися добре читати і писати. І навчитися цьому ще в молодших класах. Саме в початкових класах необхідно навчити всіх дітей так читати, щоб вони вміли, читаючи думати і, думаючи, читати. Адже навчившись цьому, учні з будь-якою роботою впоратися швидше і успішніше, а їх розумова праця не буде зубрінням. Василь Олександрович зазначав, що вміння читати потрібно довести до такого автоматизму, щоб сприйняте візуально і подумки, значно випереджало вимовлене вголос. Чим значніше це випередження, тим тонше буде здатність думати під час читання – а це найважливіша умова успішного навчання і розумового розвитку взагалі.
Успішне навчання в середніх і старших класах залежить так само і від того, наскільки швидко і усвідомлено учень навчиться писати в молодших класах і як розвивається це вміння далі. Таким чином лист - це інструмент, за до якого дитина опановує знаннями. В. А, Сухомлинський дав вчителям молодших класів дуже цінну пораду: "поставте мету досягти того, щоб дитина на момент закінчення молодших класів опанувала швидкий, напівавтоматичний лист. Потрібно прагнути, щоб написання букв, складів і слів не були в центрі уваги учня. Поставте перед собою більш конкретну мету: ви учням що-небудь розповідаєте, а вони, слухаючи, вдумуючись в розповідається, одночасно пишуть, коротко, в стислому вигляді висловлюючи свої думки. ».