1.Чому в підзаголовку до назви роману "Чорна рада" зазначено: "Хроніка 1663 року"? 2.За яких часів відбуваються події у творі? Про що це свідчить? 3. Що П.Куліш зазначає про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем? 4. Яких страждань у минулому зазнав Василь Невольник? 5. Через що Шрам одночасно був і полковником, і попом? 6 За що Шрам отримав таке прізвище? 7. Що змусило полковника Шрама з сином вирушити у далеку путь? 8. Хто такий старець-кобзар ( Божий чоловік)? 9. За що був вдячний Василь Невольник старцеві? 10. Яке лихо сталося за Дніпром після смерті Б.Хмельницького? 11. Що свідчить про зневажливе ставлення Я. Сомка до І.Брюховецького? 12. Яким шляхом Іван Брюховецький намагався отримати для себе прихильність козаків? 13. Що свідчить про заможність Череваня? 14. У чому виявилася сміливість Петра Шраменка?15. За яких умов Череваниха погодилася на заручення своєї дочки Лесі з Петром Шраменком?​

Мабуть, так. Адже Івоніка та Марічка понад усе любили Михайла, а Саву вони любили менше. Він, засліплений коханням до Рахіри та образою на батьків, вчинив братовбивство. Та батьки не змогли б пережити знищення долі обох синів, тому Івоніка приховав від правосуддя те, що Михайла вбив саме Сава. Івоніка та Марічка все ж будуть відчувати свою провину за те, що сталося. Але до кінця життя вони так і не зрозуміють, що земля, якщо дозволяєш їй отримати над собою владу, приносить більше страждань, ніж врожаю. 

Ідейно-тематичний зміст

трагікомедія«мартин боруля» написана в 1886 р.,  під час новочеркаського заслання. цим твором іван карпенко-карий сатирично  викриває тогочасні суспільні порядки — бюрократизм, судову систему, засновану  на хабарництві. в основі сюжету —  справжній факт: багаторічне клопотання батька  драматурга карпа з метою документально відновити втрачене предками  дворянство. цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор:   «згадую борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки,  як боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали? ! »

жанрові й стильові особливості

ця позиція і. карпенка-карого дуже цікава,  бо орієнтує читача побачити в комедійних ситуаціях не такі вже й смішні сторони  дійсності, як і в «ревізорі» м. гоголя: «над чим смієтесь? над собою смієтесь».  саме цей гоголівський сміх крізь сльози й визначає пафос твору і. карпенка-карого. звідси й жанрова особливість цієї п’єси — трагікомедія.

сюжет  твору (своєрідна, яскраво національна версія відомої комедії мольєра  «міщанин-шляхтич») становлять гумористичні сцени з життя заможного хлібороба мартина борулі, який домагається втрачених дворянських прав. щоправда,  у мольєра моралізаторство має абстрактно-повчальний характер, а в карпенка-карого воно спрямоване проти конкретних побутових і соціальних явищ, поданих  у національному художньому зрізі. у цьому, до речі, одна із суттєвих відмінностей  між творами класицизму («міщанин-шляхтич») і реалізму («мартин боруля»).