1. На основі легенди з «Літопису Руського» написано твір: а) «Євшан-зілля» М. Вороного; б) «Думка» Т. Шевченка; в) «Джури козака Швайки» В. Рутківського; г) «Іван Підкова» Т. Шевченка.
2. «Кобзар» Тараса Шевченка вийшов:
а) у 1838 р. у Санкт-Петербурзі; б) у 1840 р. у Києві; в) у 1840 р. у Санкт-Петербурзі; г) у 1842 р. у Києві.
3. Який із цих творів написаний у формі розповіді народного співця-кобзаря?
а) «Євшан-зілля» М. Вороного; б) «Джури козака Швайки В. Рутківського;
в) «Іван Підкова» Т. Шевченка; г) «Думка» Т. Шевченка.
4. З якого твору рядки?
Україно! Мамо люба!
Чи не те з тобою сталось?
Чи синів твоїх багато
На степах твоїх зосталось?
а) «Євшан-зілля» М. Вороного; б) «Джури козака Швайки В. Рутківського;в) «Іван Підкова» Т. Шевченка; г) «Думка» Т. Шевченка.
5. Ким був козак Швайка із повісті В. Рутківського «Джури козака Швайки»?
А) Отаманом перших козаків. Б) Кобзарем. В) Розвідником-вивідувачем.
6. Яке прізвисько отримав Демко від діда Кібчика (повість В. Рутківського «Джури козака Швайки»)?
А) Богатир. Б) Манюня. В) Дурна Сила.
7.Наприкінці твору «Євшан-зілля»М. Вороний звертається до
А молоді
Б юнака
В України
Г князя.
8.ІІ рівень
1. Установіть відповідність між персонажами та назвою твору.
А січові стрільці 1 «Джури козака Швайки»
Б князь Володимир 2 «Ой у лузі червона калина похилилася»
В Грицик 3 «Євшан-зілля»
Г отаман 4 «Думка»
5 «Іван Підкова»
9. Допишіть речення.
Гімн – це … .
10. Назвіть риси характеру Пилипа із твору Володимира Рутківського «Джури козака Швайки». За що його поважають усі козаки?
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Объяснение: