Тара́с Григо́рьевич[К 2] Шевче́нко (укр. Тара́с Григо́рович Шевче́нко; 25 февраля [9 марта] 1814, село Моринцы, Звенигородский уезд Киевской губернии, Российская империя (ныне — Черкасская область, Украина) — 26 февраля [10 марта] 1861, Санкт-Петербург, Российская империя) — украинский поэт, прозаик, мыслитель[16], живописец, график, этнограф, общественный деятель[17].
Литературное наследие Шевченко, центральную роль в котором играет поэзия, в частности сборник «Кобзарь», считается основой современной украинской литературы и во многом литературного украинского языка. Деятель украинского национального движения, член Кирилло-Мефодиевского братства.
Бо́льшая часть прозы Шевченко (повести, дневник, многие письма), а также некоторые стихотворения написаны на русском языке, в связи с чем часть исследователей относит творчество Шевченко, помимо украинской, также и к русской литературе[18][19].
В “Історії русів” викладено історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р. Русами у творі називають українців. Для написання твору автор використав козацькі літописи, власн сторичні документи. Основним змістом твору є героїчна боротьба українського народу, який відстоював свою рідну землю, вів боротьбу з різними поневолювачами — татаро-монголами, поляками, литовцями, росіянами.
У центрі розповіді видатні борці за волю України — Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа, П. Полуботок, яких автор високо оцінює. У творі засуджено кріпацтво, ліквідацію автономного самоврядування на Лівобережжі та Слобожанщині. Основна ідея твору — утвердження права кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток.
Тара́с Григо́рьевич[К 2] Шевче́нко (укр. Тара́с Григо́рович Шевче́нко; 25 февраля [9 марта] 1814, село Моринцы, Звенигородский уезд Киевской губернии, Российская империя (ныне — Черкасская область, Украина) — 26 февраля [10 марта] 1861, Санкт-Петербург, Российская империя) — украинский поэт, прозаик, мыслитель[16], живописец, график, этнограф, общественный деятель[17].
Литературное наследие Шевченко, центральную роль в котором играет поэзия, в частности сборник «Кобзарь», считается основой современной украинской литературы и во многом литературного украинского языка. Деятель украинского национального движения, член Кирилло-Мефодиевского братства.
Бо́льшая часть прозы Шевченко (повести, дневник, многие письма), а также некоторые стихотворения написаны на русском языке, в связи с чем часть исследователей относит творчество Шевченко, помимо украинской, также и к русской литературе[18][19].
Объяснение:
В “Історії русів” викладено історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р. Русами у творі називають українців. Для написання твору автор використав козацькі літописи, власн сторичні документи. Основним змістом твору є героїчна боротьба українського народу, який відстоював свою рідну землю, вів боротьбу з різними поневолювачами — татаро-монголами, поляками, литовцями, росіянами.
У центрі розповіді видатні борці за волю України — Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа, П. Полуботок, яких автор високо оцінює. У творі засуджено кріпацтво, ліквідацію автономного самоврядування на Лівобережжі та Слобожанщині. Основна ідея твору — утвердження права кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток.
Объяснение: